Genesis 21
1 And the Lord visited Sarrha, as he said, and the Lord did to Sarrha, as he spoke.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 And she conceived and bore to Abraam a son in old age, at the set time according as the Lord spoke to him.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 And Abraam called the name of his son that was born to him, whom Sarrha bore to him, Isaac.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 And Abraam circumcised Isaac on the eighth day, as God commanded him.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 And Abraam was a hundred years old when Isaac his son was born to him.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 And Sarrha said, The Lord has made laughter for me, for whoever shall hear shall rejoice with me.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 And she said, Who shall say to Abraam that Sarrha suckles a child? for I have born a child in my old age.
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 And the child grew and was weaned, and Abraam made a great feast the day that his son Isaac was weaned.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 And Sarrha having seen the son of Agar the Egyptian who was born to Abraam, sporting with Isaac her son,
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 then she said to Abraam, Cast out this bondwoman and her son, for the son of this bondwoman shall not inherit with my son Isaac.
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 But the word appeared very hard before Abraam concerning his son.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 But God said to Abraam, Let it not be hard before you concerning the child, and concerning the bondwoman; in all things whatever Sarrha shall say to you, hear her voice, for in Isaac shall your seed be called.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 And moreover I will make the son of this bondwoman a great nation, because he is your seed.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 And Abraam rose up in the morning and took loaves and a skin of water, and gave [them] to Agar, and he put the child on her shoulder, and sent her away, and she having departed wandered in the wilderness near the well of the oath.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 And the water failed out of the skin, and she cast the child under a fir tree.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 And she departed and sat down opposite him at a distance, as it were a bow-shot, for she said, Surely I can’t see the death of my child: and she sat opposite him, and the child cried aloud and wept.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 And God heard the voice of the child from the place where he was, and an angel of God called Agar out of heaven, and said to her, What is it, Agar? fear not, for God has heard the voice of the child from the place where he is.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Rise up, and take the child, and hold him in your hand, for I will make him a great nation.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 And God opened her eyes, and she saw a well of springing water; and she went and filled the skin with water, and gave the child drink.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 And God was with the child, and he grew and lived in the wilderness, and became an archer.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 And he lived in the wilderness, and his mother took him a wife out of Pharan of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 And it came to pass at that time that Abimelech spoke, and Ochozath his friend, and Phichol the chief captain of his host, to Abraam, saying, God is with you in all things, whatever you may do.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Now therefore swear to me by God that you will not injure me, nor my seed, nor my name, but according to the righteousness which I have performed with you you shall deal with me, and with the land in which you have sojourned.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 And Abraam said, I will swear.
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 And Abraam reproved Abimelech because of the wells of water, which the servants of Abimelech took away.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 And Abimelech said to him, I know not who has done this thing to you, neither did you tell it me, neither heard I it but only today.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 And Abraam took sheep and calves, and gave them to Abimelech, and both made a covenant.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 And Abraam set seven ewe-lambs by themselves.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 And Abimelech said to Abraam, What are these seven ewe-lambs which you have set alone?
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 And Abraam said, You shall receive the seven ewe-lambs of me, that they may be for me as a witness, that I dug this well.
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 Therefore he named the name of that place, The Well of the Oath, for there they both swore.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 And they made a covenant at the well of the oath. And there rose up Abimelech, Ochozath his friend, and Phichol the commander-in-chief of his army, and they returned to the land of the Phylistines.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 And Abraam planted a field at the well of the oath, and called there on the name of the Lord, the everlasting God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 And Abraam sojourned in the land of the Phylistines many days.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
