Exodus 21
1 And these [are] the ordinances which you shall set before them.
А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
2 If you buy a Hebrew servant, six years shall he serve you, and in the seventh year he shall go forth free for nothing.
Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
3 If he should have come in alone, he shall also go forth alone; and if his wife should have gone in together with him, his wife also shall go out.
Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4 Moreover, if his master give him a wife, and she have [born] him sons or daughters, the wife and the children shall be his master's; and he shall go forth alone.
Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5 And if the servant should answer and say, I love my master and wife and children, I will not go away free;
А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
6 his master shall bring him to the judgment-seat of God, and then shall he bring him to the door, —to the door-post, and his master shall bore his ear through with an awl, and he shall serve him for ever.
то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
7 And if any one sell his daughter as a domestic, she shall not depart as the maidservants depart.
А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
8 If she be not pleasing to her master, after she has betrothed herself to him, he shall let her go free; but he is not at liberty to sell her to a foreign nation, because he has trifled with her.
Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9 And if he should have betrothed her to his son, he shall do to her according to the right of daughters.
А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
10 And if he take another to himself, he shall not deprive her of necessaries and her apparel, and her companionship [with him].
Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
11 And if he will not do these three things to her, she shall go out free without money.
А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
12 And if any man strike another and he die, let him be certainly put to death.
Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 But as for him that did it not willingly, but God delivered him into his hands, I will give you a place whither the slayer may flee.
А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 And if any one lie in wait for his neighbor to kill him by craft, and he go for refuge, you shall take him from my altar to put him to death.
А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
15 Whoever smites his father or his mother, let him be certainly put to death.
А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16 He that reviles his father or his mother shall surely die.
А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
17 Whosoever shall steal one of the children of Israel, and prevail over him and sell him, and he be found with him, let him certainly die.
І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18 And if two men revile each other and strike the one the other with a stone or his fist, and he die not, but be laid upon his bed;
А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
19 if the man arise and walk abroad on his staff, he that struck him shall be clear; only he shall pay for his loss of time, and for his healing.
якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
20 And if a man strike his man-servant or his maidservant, with a rod, and [the party] die under his hands, he shall be surely punished.
А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21 But if [the servant] continue to live a day or two, let not [the master] be punished; for he is his money.
Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
22 And if two men strive and strike a woman with child, and her child be born imperfectly formed, he shall be forced to pay a penalty: as the woman's husband may lay upon him, he shall pay with a valuation.
А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23 But if it be perfectly formed, he shall give life for life,
А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
24 eye for eye, tooth for tooth, hand for hand, foot for foot,
око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 burning for burning, wound for wound, stripe for stripe.
опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
26 And if one strike the eye of his man-servant, or the eye of his maidservant, and put it out, he shall let them go free for their eye's sake.
А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
27 And if he should strike out the tooth of his man-servant, or the tooth of his maidservant, he shall send them away free for their tooth's sake.
А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
28 And if a bull gore a man or woman and they die, the bull shall be stoned with stones, and his flesh shall not be eaten; but the owner of the bull shall be clear.
А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29 But if the bull should have been given to goring in former time, and men should have told his owner, and he have not removed him, but he should have slain a man or woman, the bull shall be stoned, and his owner shall die also.
А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
30 And if a ransom should be imposed on him, he shall pay for the ransom of his soul as much as they shall lay upon him.
Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
31 And if [the bull] gore a son or daughter, let them do to him according to this ordinance.
Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
32 And if the bull gore a man-servant or maidservant, he shall pay to their master thirty silver didrachmas, and the bull shall be stoned.
33 And if any one open a pit or dig a cavity in stone, and cover it not, and an ox or an ass fall in there,
А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
34 the owner of the pit shall make compensation; he shall give money to their owner, and the dead shall be his own.
власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
35 And if any man's bull gore the bull of his neighbor, and it die, they shall sell the living bull and divide the money, and they shall divide the dead bull.
А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
36 But if the bull be known to have been given to goring in time past, and they have testified to his owner, and he have not removed him, he shall repay bull for bull, but the dead shall be his own.
А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
