Psalms 90
1 Lord, you have been our dwelling place in all generations.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Before the mountains were brought forth, before even you had formed the earth and the world, even from everlasting to everlasting, you are God.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 You turn man to destruction; and say, Return, all of you children of men.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 For a thousand years in your sight are but as yesterday when it is past, and as a watch in the night.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 You carry them away as with a flood; they are as a sleep: in the morning they are like grass which grows up.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 In the morning it flourishes, and grows up; in the evening it is cut down, and withers.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 For we are consumed by your anger, and by your wrath are we troubled.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 You have set our iniquities before you, our secret sins in the light of your countenance.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 For all our days are passed away in your wrath: we spend our years as a tale that is told.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 The days of our years are threescore years and ten; and if by reason of strength they be fourscore years, yet is their strength labour and sorrow; for it is soon cut off, and we fly away.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who knows the power of your anger? even according to your fear, so is your wrath.
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 So teach us to number our days, that we may apply our hearts unto wisdom.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Return, O LORD, how long? and let it repent you concerning your servants.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 O satisfy us early with your mercy; that we may rejoice and be glad all our days.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Make us glad according to the days wherein you have afflicted us, and the years wherein we have seen evil.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Let your work appear unto your servants, and your glory unto their children.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 And let the beauty of the LORD our God be upon us: and establish you the work of our hands upon us; yea, the work of our hands establish you it.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
