Matthew 26
1 And it came to passe, when Iesus had finished all these sayings, he saide vnto his disciples,
І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до ученикїв своїх:
2 Ye know that after two dayes is ye Passeouer, and the Sonne of man shalbe deliuered to be crucified.
Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
3 Then assembled together the chiefe Priests, and the Scribes, and the Elders of ye people into the hall of the high Priest called Caiaphas:
Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
4 And consulted together that they might take Iesus by subtiltie, and kill him.
і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
5 But they sayd, Not on the feast day, least any vprore be among the people.
Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
6 And when Iesus was in Bethania, in the house of Simon the leper,
Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
7 There came vnto him a woman, which had a boxe of very costly oyntment, and powred it on his head, as he sate at the table.
приступила да Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
8 And when his disciples sawe it, they had indignation, saying, What needed this waste?
Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
9 For this oyntment might haue bene solde for much, and bene giuen to the poore.
Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
10 And Iesus knowing it, sayde vnto them, Why trouble yee the woman? for shee hath wrought a good woorke vpon me.
Зрозумівши ж Ісус, рече до них: що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
11 For yee haue the poore alwayes with you, but me shall yee not haue alwaies.
Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
12 For in that shee powred this oyntment on my bodie, shee did it to burie me.
Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
13 Verely I say vnto you, wheresoeuer this Gospel shall bee preached throughout all the worlde, there shall also this that shee hath done, be spoken of for a memoriall of her.
Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
14 Then one of the twelue, called Iudas Iscariot, went vnto the chiefe Priestes,
Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,
15 And said, What will ye giue me, and I will deliuer him vnto you? and they appoynted vnto him thirtie pieces of siluer.
каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
16 And from that time, he sought opportunitie to betraie him.
І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
17 Nowe on the first day of the feast of vnleauened bread the disciples came to Iesus, saying vnto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eate the Passeouer?
У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
18 And he said, Goe yee into the citie to such a man, and say to him, The master saieth, My time is at hande: I will keepe the Passeouer at thine house with my disciples.
Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми.
19 And the disciples did as Iesus had giuen them charge, and made readie the Passeouer.
І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.
20 So when the Euen was come, hee sate downe with the twelue.
Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
21 And as they did eate, he sayde, Verely I say vnto you, that one of you shall betraie me.
І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
22 And they were exceeding sorowfull, and began euery one of them to say vnto him, Is it I, Master?
І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
23 And hee answered and sayde, Hee that dippeth his hande with me in the dish, hee shall betraie me.
Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
24 Surely the Sonne of man goeth his way, as it is written of him: but woe be to that man, by whom the Sonne of man is betrayed: it had bene good for that man, if hee had neuer bene borne.
Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
25 Then Iudas which betraied him, answered and sayde, Is it I, Master? He sayde vnto him, Thou hast sayd it.
Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.
26 And as they did eate, Iesus tooke the bread, and when he had blessed, he brake it, and gaue it to the disciples, and sayd, Take, eate: this is my bodie.
Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
27 Also he tooke the cuppe, and when he had giuen thankes, he gaue it them, saying, Drinke ye all of it.
І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
28 For this is my blood of the Newe Testament, that is shedde for many, for the remission of sinnes.
се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
29 I say vnto you, that I will not drinke henceforth of this fruit of the vine vntil that day, when I shall drinke it new with you in my Fathers kingdome.
Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
30 And when they had sung a Psalme, they went out into the mount of Oliues.
І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
31 Then saide Iesus vnto them, All yee shall be offended by me this night: for it is written, I wil smite the shepheard, and the sheepe of the flocke shalbe scattered.
Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада.
32 But after I am risen againe, I will go before you into Galile.
По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
33 But Peter aunswered, and sayde vnto him, Though that al men should be offended by thee, yet will I neuer be offended.
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
34 Iesus sayde vnto him, Verely I say vnto thee, that this night, before the cocke crow, thou shalt denie me thrise.
Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
35 Peter saide vnto him, Though I should die with thee, I will in no case denie thee. Likewise also sayd all the disciples.
Каже йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всі ученики казали.
36 Then went Iesus with them into a place which is called Gethsemane, and said vnto his disciples, Sit ye here, while I goe, and pray yonder.
Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
37 And hee tooke vnto him Peter, and the two sonnes of Zebedeus, and began to waxe sorowfull, and grieuously troubled.
І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
38 Then sayde Iesus vnto them, My soule is very heauie, euen vnto the death: tarie yee here, and watch with me.
Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть тут, і не спїте зо мною.
39 So hee went a litle further, and fell on his face, and praied, saying, O my Father, if it be possible, let this cup passe from me: neuerthelesse, not as I will, but as thou wilt.
І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
40 After, hee came vnto the disciples, and founde them a sleepe, and sayde to Peter, What? coulde yee not watch with me one houre?
І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
41 Watch, and praie, that yee enter not into tentation: the spirit in deede is readie, but the flesh is weake.
Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
42 Againe he went away the second time, and praied, saying, O my Father, if this cuppe can not passe away from mee, but that I must drinke it, thy will be done.
Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
43 And he came, and founde them a sleepe againe, for their eyes were heauie.
І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
44 So he left them and went away againe, and praied the third time, saying the same woordes.
І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
45 Then came he to his disciples, and said vnto them, Sleepe henceforth, and take your rest: behold, the houre is at hand, and the Sonne of man is giuen into the hands of sinners.
Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
46 Rise, let vs goe: beholde, hee is at hande that betraieth me.
Уставайте, ходімо: ось наближуєть ся зрадник мій.
47 And while hee yet spake, loe Iudas, one of the twelue, came, and with him a great multitude with swordes and staues, from the high Priests and Elders of the people.
Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських.
48 Now he that betraied him, had giuen them a token, saying, Whomesoeuer I shall kisse, that is he, laie holde on him.
Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
49 And forthwith he came to Iesus, and sayd, God saue thee, Master, and kissed him.
І, зараз приступивши до Ісуса, каже; Радуй ся, учителю; та й поцілував Його.
50 Then Iesus sayde vnto him, Friende, wherefore art thou come? Then came they, and laide hands on Iesus, and tooke him.
Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.
51 And behold, one of them which were with Iesus, stretched out his hand, and drewe his sworde, and strooke a seruaunt of the high Priest, and smote off his eare.
І ось один з тих, що з Ісусом, простягти руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
52 Then sayde Iesus vnto him, Put vp thy sworde into his place: for all that take the sworde, shall perish with the sworde.
Тоді рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всі бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
53 Either thinkest thou, that I can not now pray to my Father, and he will giue me moe then twelue legions of Angels?
Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би мені більш дванайцяти легионів ангелів?
54 Howe then shoulde the Scriptures bee fulfilled, which say, that it must be so?
Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись?
55 The same houre sayde Iesus to the multitude, Ye be come out as it were against a thiefe, with swordes and staues to take mee: I sate daily teaching in the Temple among you, and yee tooke me not.
Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидів я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
56 But all this was done, that the Scriptures of the Prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsooke him, and fled.
Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всі ученики, покинувши. Його, повтікали.
57 And they tooke Iesus, and led him to Caiaphas the hie Priest, where the Scribes and the Elders were assembled.
Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.
58 And Peter followed him a farre off vnto the hie Priestes hall, and went in, and sate with the seruants to see the ende.
Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
59 Nowe the chiefe Priestes and the Elders, and all the whole councill sought false witnesse against Iesus, to put him to death.
Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити.
60 But they founde none, and though many false witnesses came, yet founde they none: but at the last came two false witnesses,
І не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісляж, приступивши два лжесьвідки
61 And saide, This man saide, I can destroie the Temple of God, and build it in three daies.
говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три дні збудувати її.
62 Then the chiefe Priest arose, and sayde to him, Answerest thou nothing? What is the matter that these men witnesse against thee?
І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?
63 But Iesus helde his peace. Then the chiefe Priest answered, and saide to him, I charge thee sweare vnto vs by the liuing God, to tell vs, If thou be that Christ the Sonne of God, or no.
Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
64 Iesus saide to him, Thou hast saide it: neuerthelesse I say vnto you, hereafter shall ye see the Sonne of man, sitting at the right hande of the power of God, and come in the cloudes of the heauen.
Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
65 Then the hie Priest rent his clothes, saying, Hee hath blasphemed, what haue wee any more neede of witnesses? beholde: nowe yee haue heard his blasphemie.
Тоді архиєрей роздер одежу свого, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам, іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;
66 What thinke yee? They answered, and said, He is guiltie of death.
як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
67 Then spet they in his face, and buffeted him, and other smote him with roddes,
Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
68 Saying, Prophecie to vs, O Christ, Who is he that smote thee?
кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
69 Peter sate without in the hall, and a maide came to him, saying, Thou also wast with Iesus of Galile:
Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
70 But hee denied before them all, saying, I wote not what thou saiest.
Він же відрік ся перед усіма, кажучи: Не знаю, що говориш.
71 And when hee went out into the porche, another maide sawe him, and sayde vnto them that were there, This man was also with Iesus of Nazareth.
Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
72 And againe he denied with an othe, saying, I knowe not the man.
І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
73 So after a while, came vnto him they that stoode by, and sayde vnto Peter, Surely thou art also one of them: for euen thy speache bewraieth thee.
Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справді й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
74 Then began hee to curse himselfe, and to sweare, saying, I knowe not the man. And immediately the cocke crewe.
Тодї почав він проклинатись та, клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
75 Then Peter remembred the wordes of Iesus, which had sayde vnto him, Before the cocke crowe thou shalt denie me thrise. So he went out, and wept bitterly.
І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
