Leviticus 24
1 The Lord told Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Order the Israelites to bring you pure, pressed olive oil for the lamps, so they will always stay lit.
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
3 From evening until morning Aaron is to constantly look after the lamps continually before the Lord, outside the veil of the Testimony in the Tent of Meeting. This regulation is for all time and for all future generations.
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 He is to constantly look after the lamps placed on the pure gold lampstand before the Lord.
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
5 Using the best flour bake twelve loaves, with two-tenths of an ephah of flour per loaf.
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
6 Place them in two piles, six in each pile, on the table made of pure gold that stands before the Lord.
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 Place pure frankincense beside each pile to go with the bread to act as the ‘reminder part,’ a food offering to the Lord.
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
8 Every Sabbath day the bread shall be placed before the Lord, given by the Israelites as an ongoing sign of the eternal agreement.
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
9 It is for Aaron and his descendants. They are to eat it in a holy place; for they must treat it as a most holy part of the food offerings given to the Lord. It is their share of the food offerings for all time.”
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
10 One day a man who had an Israelite mother and an Egyptian father went into the Israelite camp and had a fight with an Israelite.
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
11 The Israelite woman's son cursed the name of the Lord. So they took him before Moses. (His mother's name was Shelomith, daughter of Dibri, from the tribe of Dan.)
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
12 They detained him until it was clear what the Lord wanted them to do about it.
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
13 The Lord told Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 “Take the man who cursed me outside the camp. Have all who heard him curse put their hands on his head; then have everyone stone him to death.
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 Tell the Israelites that anyone who curses their God will be punished for their sin.
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 Anyone who curses the name of the Lord must to be executed. All of you must stone them to death, whether they are a foreigner who lives with you or an Israelite. If they curse my name, they must be executed.
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
17 Anyone who kills someone else must be executed.
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
18 Anyone who kills an animal has to replace it—a life for a life.
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
19 If anyone injures someone else, whatever they've done must be done to them:
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
20 a broken bone for a broken bone, an eye for an eye, a tooth for a tooth. Whatever way they injured the victim, the same must be done to them.
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
21 Anyone who kills an animal has to replace it, but anyone who kills someone else must be executed.
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
22 The same laws apply to foreigners who live with you as to Israelites, for I am the Lord your God.”
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
23 Moses told this to the Israelites, and they took the man who cursed the Lord outside the camp and stoned him to death. The Israelites did what the Lord ordered Moses to do.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
