John 18
1 When Jesus had said these things, he went forth with his disciples over the brook Cedron, where there was a garden, into which he entered with his disciples.
Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
2 And Judas also, who betrayed him, knew the place; because Jesus had often resorted thither together with his disciples.
Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
3 Judas therefore having received a band of soldiers and servants from the chief priests and the Pharisees, cometh thither with lanterns and torches and weapons.
Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.
4 Jesus therefore, knowing all things that should come upon him, went forth, and said to them: Whom seek ye?
Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече Їм: Кого шукаєте?
5 They answered him: Jesus of Nazareth. Jesus saith to them: I am he. And Judas also, who betrayed him, stood with them.
Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
6 As soon therefore as he had said to them: I am he; they went backward, and fell to the ground.
Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
7 Again therefore he asked them: Whom seek ye? And they said, Jesus of Nazareth.
Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
8 Jesus answered, I have told you that I am he. If therefore you seek me, let these go their way.
Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
9 That the word might be fulfilled which he said: Of them whom thou hast given me, I have not lost any one.
Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.
10 Then Simon Peter, having a sword, drew it, and struck the servant of the high priest, and cut off his right ear. And the name of the servant was Malchus.
Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
11 Jesus therefore said to Peter: Put up thy sword into the scabbard. The chalice which my Father hath given me, shall I not drink it?
Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
12 Then the band and the tribune, and the servants of the Jews, took Jesus, and bound him:
Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
13 And they led him away to Annas first, for he was father in law to Caiphas, who was the high priest of that year.
і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреем того року.
14 Now Caiphas was he who had given the counsel to the Jews: That it was expedient that one man should die for the people.
Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
15 And Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple. And that disciple was known to the high priest, and went in with Jesus into the court of the high priest.
Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
16 But Peter stood at the door without. The other disciple therefore, who was known to the high priest, went out, and spoke to the portress, and brought in Peter.
Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
17 The maid therefore that was portress, saith to Peter: Art not thou also one of this man’s disciples? He saith: I am not.
Каже тодї слуга двернипя Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
18 Now the servants and ministers stood at a fire of coals, because it was cold, and warmed themselves. And with them was Peter also, standing, and warming himself.
Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
19 The high priest therefore asked Jesus of his disciples, and of his doctrine.
Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
20 Jesus answered him: I have spoken openly to the world: I have always taught in the synagogue, and in the temple, whither all the Jews resort; and in secret I have spoken nothing.
Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
21 Why asketh thou me? ask them who have heard what I have spoken unto them: behold they know what things I have said.
Чого мене питаєш? Спитай тих, Що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав
22 And when he had said these things, one of the servants standing by, gave Jesus a blow, saying: Answerest thou the high priest so?
Як же Він де промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
23 Jesus answered him: If I have spoken evil, give testimony of the evil; but if well, why strikest thou me?
Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
24 And Annas sent him bound to Caiphas the high priest.
Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
25 And Simon Peter was standing, and warming himself. They said therefore to him: Art not thou also one of his disciples? He denied it, and said: I am not.
Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
26 One of the servants of the high priest (a kinsman to him whose ear Peter cut off) saith to him: Did I not see thee in the garden with him?
Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
27 Again therefore Peter denied; and immediately the cock crew.
Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.
28 Then they led Jesus from Caiphas to the governor’s hall. And it was morning; and they went not into the hall, that they might not be defiled, but that they might eat the pasch.
Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
29 Pilate therefore went out to them, and said: What accusation bring you against this man?
Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
30 They answered, and said to him: If he were not a malefactor, we would not have delivered him up to thee.
Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходій, не віддавали б ми Його тобі.
31 Pilate therefore said to them: Take him you, and judge him according to your law. The Jews therefore said to him: It is not lawful for us to put any man to death;
Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
32 That the word of Jesus might be fulfilled, which he said, signifying what death he should die.
Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
33 Pilate therefore went into the hall again, and called Jesus, and said to him: Art thou the king of the Jews?
Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
34 Jesus answered: Sayest thou this thing of thyself, or have others told it thee of me?
Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
35 Pilate answered: Am I a Jew? Thy own nation, and the chief priests, have delivered thee up to me: what hast thou done?
Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
36 Jesus answered: My kingdom is not of this world. If my kingdom were of this world, my servants would certainly strive that I should not be delivered to the Jews: but now my kingdom is not from hence.
Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од cьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
37 Pilate therefore said to him: Art thou a king then? Jesus answered: Thou sayest that I am a king. For this was I born, and for this came I into the world; that I should give testimony to the truth. Every one that is of the truth, heareth my voice.
Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
38 Pilate saith to him: What is truth? And when he said this, he went out again to the Jews, and saith to them: I find no cause in him.
Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
39 But you have a custom that I should release one unto you at the pasch: will you, therefore, that I release unto you the king of the Jews?
Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
40 Then cried they all again, saying: Not this man, but Barabbas. Now Barabbas was a robber.
Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
