Luke 1
1 As a number of attempts have been made to put together in order an account of those events which took place among us,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 As they were handed down to us by those who saw them from the first and were preachers of the word,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 It seemed good to me, having made observation, with great care, of the direction of events in their order, to put the facts in writing for you, most noble Theophilus;
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 So that you might have certain knowledge of those things about which you were given teaching.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 In the days of Herod, king of Judaea, there was a certain priest, by name Zacharias, of the order of Abijah; and he had a wife of the family of Aaron, and her name was Elisabeth.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 They were upright in the eyes of God, keeping all the rules and orders of God, and doing no wrong.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 And they were without children, because Elisabeth had never given birth, and they were at that time very old.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 Now it came about that in his turn he was acting as priest before God,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 And as was the way of the priests, he had to go into the Temple to see to the burning of perfumes.
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 And all the people were offering prayers outside, at the time of the burning of perfumes.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 And he saw an angel of the Lord in his place on the right side of the altar.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 And Zacharias was troubled when he saw him, and fear came on him.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 But the angel said, Have no fear, Zacharias, for your prayer has come to the ears of God, and your wife Elisabeth will have a son, and his name will be John.
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 And you will be glad and have great delight; and numbers of people will have joy at his birth.
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 For he will be great in the eyes of the Lord; he will not take wine or strong drink; and he will be full of the Spirit of God from his birth.
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 And through him great numbers of the children of Israel will be turned to the Lord their God.
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 And he will go before his face in the spirit and power of Elijah, turning the hearts of fathers to their children, and wrongdoers to the way of righteousness; to make ready a people whose hearts have been turned to the Lord.
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 And Zacharias said to the angel, How may I be certain of this? For I am an old man, and my wife is far on in years.
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 And the angel, answering, said, I am Gabriel, whose place is before God; I have been sent to say these words to you and to give you this good news.
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 Now, see, you will be without voice or language till the day when these things come about, because you had not faith in my words, which will have effect at the right time.
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 And the people were waiting for Zacharias and were surprised because he was in the Temple for such a long time.
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 And when he came out he was not able to say anything, and they saw that he had seen a vision in the Temple; and he was making signs to them without words.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 And when the days of his work in the Temple were ended, he went back to his house.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 After that time, Elisabeth, being certain that she was to become a mother, kept herself from men's eyes for five months, saying,
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 The Lord has done this to me, for his eyes were on me, to take away my shame in the eyes of men.
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 Now in the sixth month the angel Gabriel was sent from God to a town in Galilee, named Nazareth,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 To a virgin who was to be married to a man named Joseph, of the family of David; and the name of the virgin was Mary.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 And the angel came in to her and said, Peace be with you, to whom special grace has been given; the Lord is with you.
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 But she was greatly troubled at his words, and said to herself, What may be the purpose of these words?
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 And the angel said to her, Have no fear, Mary, for you have God's approval.
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 And see, you will give birth to a son, and his name will be Jesus.
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 He will be great, and will be named the Son of the Most High: and the Lord God will give him the kingdom of David, his father:
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 He will have rule over the house of Jacob for ever, and of his kingdom there will be no end. (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 And Mary said to the angel, How may this be, because I have had no knowledge of a man?
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 And the angel in answer said to her, The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will come to rest on you, and so that which will come to birth will be named holy, Son of God.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 Even now Elisabeth, who is of your family, is to be a mother, though she is old: and this is the sixth month with her who was without children.
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 For there is nothing which God is not able to do.
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 And Mary said: I am the servant of the Lord; may it be to me as you say. And the angel went away.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 Then Mary got up and went quickly into the high lands, to a town of Judah;
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 And went into the house of Zacharias and took Elisabeth in her arms.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 And when the voice of Mary came to the ears of Elisabeth, the baby made a sudden move inside her; then Elisabeth was full of the Holy Spirit,
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 And she said with a loud voice: May blessing be on you among women, and a blessing on the child of your body.
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 How is it that the mother of my Lord comes to me?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 For, truly, when the sound of your voice came to my ears, the baby in my body made a sudden move for joy.
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 Happy will she be who had faith that the things which the Lord has said to her will be done.
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 And Mary said: My soul gives glory to God;
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 My spirit is glad in God my Saviour.
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 For he has had pity on his servant, though she is poor and lowly placed: and from this hour will all generations give witness to the blessing which has come to me.
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 For he who is strong has done great things for me; and holy is his name.
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 His mercy is for all generations in whom is the fear of him.
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 With his arm he has done acts of power; he has put to flight those who have pride in their hearts.
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 He has put down kings from their seats, lifting up on high the men of low degree.
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 Those who had no food he made full of good things; the men of wealth he sent away with nothing in their hands;
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 His help he has given to Israel, his servant, so that he might keep in mind his mercy to Abraham and his seed for ever,
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 And Mary was with her for about three months and then went back to her house.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 Now it was time for Elisabeth to give birth, and she had a son.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 And it came to the ears of her neighbours and relations that the Lord had been very good to her, and they took part in her joy.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 And on the eighth day they came to see to the circumcision of the child, and they would have given him the name of Zacharias, his father's name;
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 But his mother made answer and said, No, his name is John.
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 And they said, Not one of your relations has that name.
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 And they made signs to his father, to say what name was to be given to him.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 And he sent for writing materials and put down: His name is John; and they were all surprised.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 And straight away his mouth was open and his tongue was free and he gave praise to God.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 And fear came on all those who were living round about them: and there was much talk about all these things in all the hill-country of Judaea.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 And all who had word of them kept them in their minds and said, What will this child be? For the hand of the Lord was with him.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 And his father, Zacharias, was full of the Holy Spirit, and with the voice of a prophet said these words:
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 Praise be to the Lord, the God of Israel, for he has come to his people and made them free,
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 Lifting up a horn of salvation for us in the house of his servant David,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 Salvation from those who are against us, and from the hands of those who have hate for us;
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 To do acts of mercy to our fathers and to keep in mind his holy word,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 The oath which he made to Abraham, our father,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 That we, being made free from the fear of those who are against us, might give him worship,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 In righteousness and holy living before him all our days.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 And you, child, will be named the prophet of the Most High: you will go before the face of the Lord, to make ready his ways;
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 To give knowledge of salvation to his people, through the forgiveness of sins,
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 Because of the loving mercies of our God, by which the dawn from heaven has come to us,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 To give light to those in dark places, and in the shade of death, so that our feet may be guided into the way of peace.
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 And the child became tall, and strong in spirit; and he was living in the waste land till the day when he came before the eyes of Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
