Proverbs 30
1 The words of Agur the son of Jakeh; the oracle. The man saith unto Ithiel, unto Ithiel and Ucal:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Surely I am more brutish than any man, And have not the understanding of a man;
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 And I have not learned wisdom, Neither have I the knowledge of the Holy One.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Who hath ascended up into heaven, and descended? Who hath gathered the wind in his fists? Who hath bound the waters in his garment? Who hath established all the ends of the earth? What is his name, and what is his son’s name, if thou knowest?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Every word of God is tried: He is a shield unto them that take refuge in him.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Add thou not unto his words, Lest he reprove thee, and thou be found a liar.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Two things have I asked of thee; Deny me [them] not before I die:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Remove far from me falsehood and lies; Give me neither poverty nor riches; Feed me with the food that is needful for me:
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 Lest I be full, and deny [thee], and say, Who is Jehovah? Or lest I be poor, and steal, And use profanely the name of my God.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Slander not a servant unto his master, Lest he curse thee, and thou be held guilty.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 There is a generation that curse their father, And bless not their mother.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 There is a generation that are pure in their own eyes, And [yet] are not washed from their filthiness.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 There is a generation, oh how lofty are their eyes! And their eyelids are lifted up.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 There is a generation whose teeth are [as] swords, and their jaw teeth [as] knives, To devour the poor from off the earth, and the needy from among men.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 The horseleach hath two daughters, [crying], Give, give. There are three things that are never satisfied, [Yea], four that say not, Enough:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Sheol; and the barren womb; The earth that is not satisfied with water; And the fire that saith not, Enough. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 The eye that mocketh at his father, And despiseth to obey his mother, The ravens of the valley shall pick it out, And the young eagles shall eat it.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 There are three things which are too wonderful for me, Yea, four which I know not:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 The way of an eagle in the air; The way of a serpent upon a rock; The way of a ship in the midst of the sea; And the way of a man with a maiden.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 So is the way of an adulterous woman; She eateth, and wipeth her mouth, And saith, I have done no wickedness.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 For three things the earth doth tremble, And for four, [which] it cannot bear:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 For a servant when he is king; And a fool when he is filled with food;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 For an odious woman when she is married; And a handmaid that is heir to her mistress.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 There are four things which are little upon the earth, But they are exceeding wise:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 The ants are a people not strong, Yet they provide their food in the summer;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 The conies are but a feeble folk, Yet make they their houses in the rocks;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 The locusts have no king, Yet go they forth all of them by bands;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 The lizard taketh hold with her hands, Yet is she in kings’ palaces.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 There are three things which are stately in their march, Yea, four which are stately in going:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 The lion, which is mightiest among beasts, And turneth not away for any;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 The greyhound; the he-goat also; And the king against whom there is no rising up.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 If thou hast done foolishly in lifting up thyself, Or if thou hast thought evil, [Lay] thy hand upon thy mouth.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 For the churning of milk bringeth forth butter, And the wringing of the nose bringeth forth blood; So the forcing of wrath bringeth forth strife.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
