Luke 12
1 Meanwhile, when a multitude of many thousands had gathered together, so much so that they trampled on each other, he began to tell his disciples first of all, “Beware of the yeast of the Pharisees, which is hypocrisy.
Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
2 But there is nothing covered up that will not be revealed, nor hidden that will not be known.
Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
3 Therefore whatever you have said in the darkness will be heard in the light. What you have spoken in the ear in the inner rooms will be proclaimed on the housetops.
Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
4 “I tell you, my friends, do not be afraid of those who kill the body, and after that have no more that they can do.
Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5 But I will warn you whom you should fear. Fear him who after he has killed, has power to cast into Gehenna (Geenna g1067). Yes, I tell you, fear him.
Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
6 “Are not five sparrows sold for two assaria coins? Not one of them is forgotten by God.
Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7 But the very hairs of your head are all counted. Therefore do not be afraid. You are of more value than many sparrows.
Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8 “I tell you, everyone who confesses me before men, the Son of Man will also confess before the angels of God;
Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
9 but he who denies me in the presence of men will be denied in the presence of God’s angels.
Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
10 Everyone who speaks a word against the Son of Man will be forgiven, but those who blaspheme against the Holy Spirit will not be forgiven.
І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
11 When they bring you before the synagogues, the rulers, and the authorities, do not be anxious how or what you will answer or what you will say;
А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
12 for the Holy Spirit will teach you in that same hour what you must say.”
Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
13 One of the multitude said to him, “Teacher, tell my brother to divide the inheritance with me.”
І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
14 But he said to him, “Man, who made me a judge or an arbitrator over you?”
А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
15 He said to them, “Beware! Keep yourselves from covetousness, for a man’s life does not consist of the abundance of the things which he possesses.”
І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
16 He spoke a parable to them, saying, “The ground of a certain rich man produced abundantly.
I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
17 He reasoned within himself, saying, ‘What will I do, because I do not have room to store my crops?’
І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
18 He said, ‘This is what I will do. I will pull down my barns, build bigger ones, and there I will store all my grain and my goods.
І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
19 I will tell my soul, “Soul, you have many goods laid up for many years. Take your ease, eat, drink, and be merry.”’
І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
20 “But God said to him, ‘You foolish one, tonight your soul is required of you. The things which you have prepared—whose will they be?’
Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
21 So is he who lays up treasure for himself, and is not rich toward God.”
Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
22 He said to his disciples, “Therefore I tell you, do not be anxious for your life, what you will eat, nor yet for your body, what you will wear.
І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
23 Life is more than food, and the body is more than clothing.
Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
24 Consider the ravens: they do not sow, they do not reap, they have no warehouse or barn, and God feeds them. How much more valuable are you than birds!
Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25 Which of you by being anxious can add a cubit to his height?
Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
26 If then you are not able to do even the least things, why are you anxious about the rest?
Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
27 Consider the lilies, how they grow. They do not toil, neither do they spin; yet I tell you, even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
28 But if this is how God clothes the grass in the field, which today exists and tomorrow is cast into the oven, how much more will he clothe you, O you of little faith?
І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
29 “Do not seek what you will eat or what you will drink; neither be anxious.
І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
30 For the nations of the world seek after all of these things, but your Father knows that you need these things.
Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
31 But seek God’s Kingdom, and all these things will be added to you.
Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
32 “Do not be afraid, little flock, for it is your Father’s good pleasure to give you the Kingdom.
Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
33 Sell what you have and give gifts to the needy. Make for yourselves purses which do not grow old, a treasure in the heavens that does not fail, where no thief approaches and no moth destroys.
Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
34 For where your treasure is, there will your heart be also.
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35 “Let your waist be dressed and your lamps burning.
Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
36 Be like men watching for their lord when he returns from the wedding feast, that when he comes and knocks, they may immediately open to him.
І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
37 Blessed are those servants whom the lord will find watching when he comes. Most certainly I tell you that he will dress himself, make them recline, and will come and serve them.
Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
38 They will be blessed if he comes in the second or third watch and finds them so.
І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
39 But know this, that if the master of the house had known in what hour the thief was coming, he would have watched and not allowed his house to be broken into.
Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
40 Therefore be ready also, for the Son of Man is coming in an hour that you do not expect him.”
Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
41 Peter said to him, “Lord, are you telling this parable to us, or to everybody?”
Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
42 The Lord said, “Who then is the faithful and wise steward, whom his lord will set over his household, to give them their portion of food at the right times?
А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
43 Blessed is that servant whom his lord will find doing so when he comes.
Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
44 Truly I tell you that he will set him over all that he has.
Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
45 But if that servant says in his heart, ‘My lord delays his coming,’ and begins to beat the menservants and the maidservants, and to eat and drink and to be drunken,
А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
46 then the lord of that servant will come in a day when he is not expecting him and in an hour that he does not know, and will cut him in two, and place his portion with the unfaithful.
то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
47 That servant who knew his lord’s will, and did not prepare nor do what he wanted, will be beaten with many stripes,
А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
48 but he who did not know, and did things worthy of stripes, will be beaten with few stripes. To whomever much is given, of him will much be required; and to whom much was entrusted, of him more will be asked.
Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
49 “I came to throw fire on the earth. I wish it were already kindled.
Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
50 But I have a baptism to be baptized with, and how distressed I am until it is accomplished!
Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
51 Do you think that I have come to give peace in the earth? I tell you, no, but rather division.
Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
52 For from now on, there will be five in one house divided, three against two, and two against three.
Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
53 They will be divided, father against son, and son against father; mother against daughter, and daughter against her mother; mother-in-law against her daughter-in-law, and daughter-in-law against her mother-in-law.”
Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
54 He said to the multitudes also, “When you see a cloud rising from the west, immediately you say, ‘A shower is coming,’ and so it happens.
Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
55 When a south wind blows, you say, ‘There will be a scorching heat,’ and it happens.
А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
56 You hypocrites! You know how to interpret the appearance of the earth and the sky, but how is it that you do not interpret this time?
Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
57 “Why do not you judge for yourselves what is right?
Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
58 For when you are going with your adversary before the magistrate, try diligently on the way to be released from him, lest perhaps he drag you to the judge, and the judge deliver you to the officer, and the officer throw you into prison.
Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
59 I tell you, you will by no means get out of there until you have paid the very last penny.”
Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
