Leviticus 24
1 And Jehovah spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Command the sons of Israel, that they bring to thee pure beaten olive oil for the light, to cause a lamp to burn continually.
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
3 Aaron shall keep it outside the veil of the testimony, in the tent of meeting, in order from evening to morning before Jehovah continually. It shall be a statute forever throughout your generations.
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 He shall keep the lamps upon the pure lampstand in order before Jehovah continually.
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
5 And thou shall take fine flour, and bake twelve cakes of it. Two tenth parts of an ephah shall be in one cake.
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
6 And thou shall set them in two rows, six on a row, upon the pure table before Jehovah.
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 And thou shall put pure frankincense upon each row, that it may be on the bread for a memorial, even an offering made by fire to Jehovah.
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
8 Every sabbath day he shall set it in order before Jehovah continually. It is on the behalf of the sons of Israel, an everlasting covenant.
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
9 And it shall be for Aaron and his sons. And they shall eat it in a holy place, for it is most holy to him of the offerings of Jehovah made by fire by a perpetual statute.
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
10 And the son of an Israelite woman, whose father was an Egyptian, went out among the sons of Israel. And the son of the Israelite woman and a man of Israel strove together in the camp,
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
11 and the son of the Israelite woman blasphemed the Name, and cursed. And they brought him to Moses. And his mother's name was Shelomith, the daughter of Dibri, of the tribe of Dan.
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
12 And they put him in ward, that it might be declared to them at the mouth of Jehovah.
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
13 And Jehovah spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 Bring forth him who has cursed outside the camp, and let all who heard him lay their hands upon his head, and let all the congregation stone him.
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 And thou shall speak to the sons of Israel, saying, Whoever curses his God shall bear his sin.
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 And he who blasphemes the name of Jehovah, he shall surely be put to death. All the congregation shall certainly stone him. As well the sojourner, as the home-born, when he blasphemes the Name, shall be put to death.
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
17 And he who smites any man mortally shall surely be put to death.
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
18 And he who smites a beast mortally shall make it good, life for life.
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
19 And if a man causes a blemish in his neighbor, as he has done, so shall it be done to him:
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
20 injury for injury, eye for eye, tooth for tooth, as he has caused a blemish in a man, so shall it be rendered to him.
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
21 And he who kills a beast shall make it good. And he who kills a man shall be put to death.
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
22 Ye shall have one manner of law, as for the sojourner, as for the home-born, for I am Jehovah your God.
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
23 And Moses spoke to the sons of Israel, and they brought forth him who had cursed out of the camp, and stoned him with stones. And the sons of Israel did as Jehovah commanded Moses.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
