Psalmen 103
1 Een psalm van David. Loof den HEERE, mijn ziel, en al wat binnen in mij is, Zijn heiligen Naam.
Давидів.
2 Loof den HEERE, mijn ziel, en vergeet geen van Zijn weldaden;
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 Die al uw ongerechtigheid vergeeft, die al uw krankheden geneest;
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 Die uw leven verlost van het verderf, die u kroont met goedertierenheid en barmhartigheden;
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 Die uw mond verzadigt met het goede, uw jeugd vernieuwt als eens arends.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 De HEERE doet gerechtigheid en gerichten al dengenen, die onderdrukt worden.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Hij heeft Mozes Zijn wegen bekend gemaakt, den kinderen Israels Zijn daden.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Barmhartig en genadig is de HEERE, lankmoedig en groot van goedertierenheid.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Hij zal niet altoos twisten, noch eeuwiglijk den toorn behouden.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Hij doet ons niet naar onze zonden, en vergeldt ons niet naar onze ongerechtigheden.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Want zo hoog de hemel is boven de aarde, is Zijn goedertierenheid geweldig over degenen, die Hem vrezen.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 Zo ver het oosten is van het westen, zo ver doet Hij onze overtredingen van ons.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Gelijk zich een vader ontfermt over de kinderen, ontfermt Zich de HEERE over degenen, die Hem vrezen.
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 Want Hij weet, wat maaksel wij zijn, gedachtig zijnde, dat wij stof zijn.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 De dagen des mensen zijn als het gras, gelijk een bloem des velds, alzo bloeit hij.
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 Als de wind daarover gegaan is, zo is zij niet meer, en haar plaats kent haar niet meer.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 Maar de goedertierenheid des HEEREN is van eeuwigheid en tot eeuwigheid over degenen, die Hem vrezen, en Zijn gerechtigheid aan kindskinderen;
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 Aan degenen, die Zijn verbond houden, en die aan Zijn bevelen denken, om die te doen.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 De HEERE heeft Zijn troon in de hemelen bevestigd, en Zijn Koninkrijk heerst over alles.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Looft den HEERE, Zijn engelen! gij krachtige helden, die Zijn woord doet, gehoorzamende de stem Zijns woords.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Looft den HEERE, al Zijn heirscharen! gij Zijn dienaars, die Zijn welbehagen doet!
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Looft den HEERE, al Zijn werken! aan alle plaatsen Zijner heerschappij. Loof den HEERE, mijn ziel!
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
