Efeserne 4
1 Jeg formaner eder derfor, jeg, der fangne i Herren, til at vandre værdig den Kaldelse, med hvilken I bleve kaldede,
Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
2 med al Ydmyghed og Sagtmodighed, med Langmodighed, så I bære over med hverandre i Kærlighed
з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,
3 og gøre eder Flid for at bevare Åndens Enhed i Fredens Bånd;
стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.
4 eet Legeme og een Ånd, ligesom I også bleve kaldede til eet Håb i eders Kaldelse;
Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
5 een Herre, een Tro, een Dåb,
один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
6 een Gud og alles Fader, som er over alle og igennem alle og i alle!
один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
7 Men hver enkelt af os blev Nåden given efter Kristi Gaves Mål.
Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
8 Derfor hedder det: "Da han opfor til det høje, bortførte han Fanger og gav Menneskene Gaver."
Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9 Men dette: "Han opfor," hvad er det, uden at han også nedfor til Jordens nedre Egne.
(А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10 Han, som nedfor, han er også den, som opfor højt over alle. Himlene, for at han skulde fylde alle Ting.
Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11 Og han gav nogle som Apostle, andre som Profeter, andre som Evangelister, andre som Hyrder og Lærere,
І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12 til de helliges fuldkomne Beredelse, til en Tjenestegerning, til Kristi Legemes Opbyggelse,
на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13 indtil vi alle nå til Enheden i Troen på og Erkendelsen af Guds Søn, til Mands Modenhed, til Kristi Fyldes Mål af Vækst,
доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
14 for at vi ikke; mere skulle være umyndige, der omtumles og omdrives af enhver Lærdommens Vind, ved Menneskenes Tærningspil, ved Træskhed efter Vildfarelsens Rænkespind;
щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15 men for at vi, Sandheden tro i Kærlighed, skulle i alle Måder opvokse til ham, som er Hovedet, Kristus,
а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16 ud fra hvem hele Legemet, idet det sammenføjes og sammenknyttes ved ethvert hjælpende Bindeled i Forhold til hver enkelt Dels tilmålte Virkekraft, fuldbyrder Legemets Vækst til Opbyggelse af sig selv i Kærlighed.
котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
17 Dette siger jeg da og vidner i Herren, at I skulle ikke mere vandre, således som Hedningerne vandre i deres Sinds Tomhed,
Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18 formørkede i deres Tanke, fremmedgjorte for Guds Liv som Følge af den Vankundighed, som er i dem på Grund af deres Hjertes Forhærdelse,
оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19 de, som jo følesløse have hengivet sig til Uterligheden, til at øve al Urenhed i Havesyge.
Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20 Men I have ikke således lært Kristus,
Ви ж не так познали Христа:
21 om I da have hørt om ham og ere blevne oplærte i ham, således som Sandhed er i Jesus,
коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,
22 at I, hvad eders forrige Vandel angår, skulle aflægge det gamle Menneske, som fordærves ved bedrageriske Begæringer,
щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23 men fornyes i eders Sinds Ånd
а обновлятись духом ума вашого,
24 og iføre eder det nye Menneske, som blev skabt efter Gud i Sandhedens Retfærdighed og Hellighed.
та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25 Derfor aflægger Løgnen og taler Sandhed, hver med sin Næste, efterdi vi ere hverandres Lemmer.
Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26 Blive I vrede, da synder ikke; lad ikke Solen gå ned over eders Forbitrelse;
Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27 giver ikke heller Djævelen Rum!
Анї давайте місця дияволу.
28 Den, som stjæler, stjæle ikke mere, men arbejde hellere og gøre det gode med sine egne Hænder, for at han kan have noget at meddele den, som er i Trang.
Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29 Lad ingen rådden Tale udgå af eders Mund, men sådan Tale, som er god til fornøden Opbyggelse, for at den kan skaffe dem Nåde, som høre derpå;
Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30 og bedrøver ikke Guds hellige Ånd, med hvilken I bleve beseglede til Forløsningens Dag.
І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31 Al Bitterhed og Hidsighed og Vrede og Skrigen og Forhånelse blive langt fra eder tillige med al Ondskab!
Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32 Men vorder velvillige imod hverandre, barmhjertige, tilgivende hverandre, ligesom jo Gud har tilgivet eder i Kristus.
Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
