Ordsprogene 30
1 Massaiten Agur, Jakes Søns Ord. Manden siger: Træt har jeg slidt mig, Gud, træt har jeg slidt mig, Gud, jeg svandt hen;
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 thi jeg er for dum til at regnes for Mand, Mands Vid er ikke i mig;
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Visdom lærte jeg ej, den Hellige lærte jeg ikke at kende.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Hvo opsteg til Himlen og nedsteg igen, hvo samlede Vinden i sine Næver, hvo bandt Vandet i et Klæde, hvo greb fat om den vide Jord? Hvad er hans Navn og hans Søns Navn? Du kender det jo.
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Al Guds Tale er ren, han er Skjold for dem, der lider paa ham.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Læg intet til hans Ord, at han ikke skal stemple dig som Løgner.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Tvende Ting har jeg bedet dig om, nægt mig dem ej, før jeg dør:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Hold Svig og Løgneord fra mig: giv mig hverken Armod eller Rigdom, men lad mig nyde mit tilmaalte Brød,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 at jeg ikke skal blive for mæt og fornægte og sige: »Hvo er HERREN?« eller blive for fattig og stjæle og volde min Guds Navn Men.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Bagtal ikke en Træl for hans Herre, at han ikke forbander dig, saa du maa bøde.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Der findes en Slægt, som forbander sin Fader og ikke velsigner sin Moder,
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 en Slægt, der tykkes sig ren og dog ej har tvættet Snavset af sig,
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 en Slægt med de stolteste Øjne, hvis Blikke er fulde af Hovmod.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 en Slægt, hvis Tænder er Sværd hvis Kæber er skarpe Knive, saa de æder de arme ud af Landet, de fattige ud af Menneskers Samfund.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Blodiglen har to Døtre: Givhid, Givhid! Der er tre, som ikke kan mættes, fire, som aldrig faar nok:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Dødsriget og det golde Moderliv, Jorden, som aldrig mættes af Vand, og Ilden, som aldrig faar nok. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 Den, som haaner sin Fader og spotter sin gamle Moder, hans Øje udhakker Bækkens Ravne, Ørneunger faar det til Æde.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Tre Ting undres jeg over, fire fatter jeg ikke:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 Ørnens Vej paa Himlen, Slangens Vej paa Klipper, Skibets Vej paa Havet, Mandens Vej til den unge Kvinde.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Saa er en Ægteskabsbryderskes Færd: Hun spiser og tørrer sig om Munden og siger: »Jeg har ikke gjort noget ondt!«
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Under tre Ting skælver et Land, fire kan det ikke bære:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 En Træl, naar han gøres til Konge, en Nidding, naar han spiser sig mæt,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 en bortstødt Hustru, naar hun bliver gift, en Trælkvinde, naar hun arver sin Frue.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Fire paa Jorden er smaa, visere dog end Vismænd:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Myrerne, de er et Folk uden Styrke, samler dog Føde om Somren;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Klippegrævlinger, et Folk uden Magt, bygger dog Bolig i Klipper;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Græshopper, de har ej Konge, drager dog ud i Rad og Række;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 Firbenet, det kan man gribe med Hænder, er dog i Kongers Paladser.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Tre skrider stateligt frem, fire har statelig Gang:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 Løven, Kongen blandt Dyrene, som ikke viger for nogen;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 en sadlet Stridshest, en Buk, en Konge midt i sin Hær.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Har du handlet som Daare i Overmod, tænker du ondt, da Haand for Mund!
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Thi Tryk paa Mælk giver Ost, Tryk paa Næsen Blod og Tryk paa Vrede Trætte.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
