ⳘⲀⲢⲔⲞⲚ 12
1 ⲁ̅ ⲁⲩⲱ ⲁϥⲁⲣⲭⲉⲓ ⲛϫⲟⲟⲥ ⲛⲁⲩ ϩⲛ ϩⲉⲛⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲉ ⲡⲉ ⲛⲧⲁϥⲧⲱϭⲉ ⲛⲟⲩⲙⲁ ⲛⲉⲗⲟⲟⲗⲉ ⲁϥⲕⲧⲟ ⲉⲣⲟϥ ⲛⲟⲩϫⲟ ⲁϥϣⲁⲕⲧⲟⲩⲉⲓⲟⲙ ϩⲣⲁⲓ ⲛϩⲏⲧϥ ⲁⲩⲱ ⲁϥⲕⲱⲧ ⲛⲟⲩⲡⲩⲣⲅⲟⲥ ⲁϥⲧⲁⲁϥ ⲉⲧⲟⲟⲧⲟⲩ ⲛϩⲉⲛϭⲙⲏⲟⲩ ⲁϥⲁⲡⲟⲇⲏⲙⲉⲓ
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 ⲃ̅ ⲁⲩⲱ ⲁϥϫⲉⲩⲟⲩϩⲙϩⲁⲗ ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲛⲛⲉϭⲙⲏⲟⲩ ϩⲙ ⲡⲕⲁⲓⲣⲟⲥ ⲛⲛⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ϫⲉ ⲉϥⲉϫⲓ ⲛⲧⲟⲟⲧⲟⲩ ⲛⲛⲉϭⲙⲏⲟⲩ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲛⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ⲙⲡⲙⲁ ⲛⲉⲗⲟⲟⲗⲉ
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 ⲉ̅ ⲁϥϫⲉⲩⲕⲉⲟⲩⲁ ⲁⲩⲱ ⲡⲕⲉⲧ ⲁⲩⲙⲟⲟⲩⲧϥ ⲙⲛϩⲉⲛⲕⲟⲟⲩⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ ϩⲟⲓⲛⲉ ⲙⲉⲛ ⲉⲩϩⲓⲟⲩⲉ ⲉⲣⲟⲟⲩ ϩⲉⲛⲕⲟⲟⲩⲉ ⲇⲉ ⲉⲩⲙⲟⲟⲩⲧ ⲙⲙⲟⲟⲩ
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 ⲍ̅ ⲛⲉϭⲙⲏⲩ ⲇⲉ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲁⲩϣⲁϫⲉ ⲙⲛ ⲛⲉⲩⲉⲣⲏⲩ ⲉⲩϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁⲓ ⲡⲉ ⲡⲉⲕⲗⲏⲣⲟⲛⲟⲙⲟⲥ ⲁⲙⲏⲓⲧⲛ ⲛⲧⲛⲙⲟⲟⲩⲧϥ ⲁⲩⲱ ⲧⲉⲕⲗⲏⲣⲟⲛⲟⲙⲓⲁ ⲛⲁⲣⲧⲱⲛ
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 ⲓ̅ⲃ̅ ⲁⲩⲟⲩⲱϣ ⲇⲉ ⲉⲁⲙⲁϩⲧⲉ ⲙⲙⲟϥ ⲁⲩⲱ ⲁⲩⲣ ϩⲟⲧⲉ ϩⲏⲧϥ ⲙⲡⲙⲏⲏϣⲉ ⲁⲩⲉⲓⲙⲉ ⲅⲁⲣ ϫⲉ ⲛⲧⲁϥϫⲉ ⲧⲉⲓⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ⲉⲧⲃⲏⲏⲧⲟⲩ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲉⲣⲟⲩⲕⲁⲁϥ ⲁⲩⲃⲱⲕ
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 ⲓ̅ⲇ̅ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲉⲣⲟⲩϯ ⲡⲉⲩⲟⲩⲟⲉⲓ ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉϫⲁⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲥⲁϩ ⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲛ ϫⲉ ⲛⲧⲕⲟⲩⲣⲙ ⲙⲙⲉ ⲁⲩⲱ ⲛⲅϩⲏϭⲉ ⲁⲛ ϩⲏⲧϥ ⲗⲗⲁⲁⲩ ⲛⲅϫⲓϩⲟ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲣⲣⲱⲙⲉ ⲁⲗⲗⲁ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲉ ⲉⲕϯ ⲥⲃⲱ ⲛⲧⲉϩⲓⲏ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲝⲉⲥⲧⲓ ⲉϯⲕⲏⲛⲥⲟⲥ ⲙⲡⲣⲣⲟ ϫⲛⲙⲙⲟⲛ ⲧⲁⲣⲛϯ ϫⲛⲙⲡⲱⲣ
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 ⲓ̅ⲉ̅ ⲛⲧⲟϥ ⲇⲉ ⲉϥⲥⲟⲟⲩⲛ ⲛⲧⲉⲩϩⲩⲡⲟⲕⲣⲓⲥⲓⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲉⲧⲃⲉ ⲟⲩ ⲧⲉⲧⲛⲡⲉⲓⲣⲁⲍⲉ ⲙⲙⲟⲓ ⲁⲛⲓⲟⲩⲥⲁⲧⲉⲉⲣⲉ ⲛⲁⲓ ϫⲉ ⲉⲓⲉⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲥ
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 ⲓ̅ⲋ̅ ⲛⲧⲟⲟⲩ ⲇⲉ ⲥⲟⲩⲧⲱⲛⲥ ⲉⲣⲟϥ ⲁⲩⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲧⲁⲛⲓⲙ ⲧⲉ ⲧⲉⲉⲓϩⲓⲕⲱⲛ ⲙⲛ ⲛⲉⲓⲥϩⲁⲓ ⲛⲧⲟⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲧⲁⲡⲣⲣⲟ ⲧⲉ
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 ⲓ̅ⲑ̅ ϫⲉ ⲡⲥⲁϩ ⲙⲱⲩⲥⲏⲥ ⲁϥⲥϩⲁⲓ ⲛⲁⲛ ϫⲉ ⲉϣⲱⲡⲉ ⲉⲣϣⲁⲛⲡⲥⲟⲛ ⲟⲩⲁ ⲙⲟⲩ ⲁⲩⲱ ⲛϥⲕⲁⲧⲉϥⲥϩⲓⲙⲉ ⲛϥⲧⲙⲕⲁϣⲏⲣⲉ ⲇⲉ ⲉⲣⲉⲡⲉϥⲥⲟⲛ ϫⲓⲧⲉϥⲥϩⲓⲙⲉ ⲛϥⲧⲟⲩⲛⲟⲥⲥⲡⲉⲣⲙⲁ ⲙⲡⲉϥⲥⲟⲛ
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 ⲕ̅ⲉ̅ ⲉⲩϣⲁⲛⲧⲱⲟⲩⲛ ⲅⲁⲣ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲉⲧⲙⲟⲟⲩⲧ ⲟⲩⲧⲉ ⲛⲥⲉⲛⲁϫⲓϩⲓⲙⲉ ⲁⲛ ⲟⲩⲧⲉ ⲛⲥⲉⲛⲁϫⲓϩⲁⲓ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲩⲛⲁϭⲱ ⲛⲑⲉ ⲛⲛⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲉⲧϩⲛⲙⲡⲏⲩⲉ
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 ⲕ̅ⲋ̅ ⲉⲧⲃⲉ ⲛⲉⲧⲙⲟⲟⲩⲧ ⲇⲉ ϫⲉ ⲥⲉⲛⲁⲧⲱⲟⲩⲛ ⲙⲡⲉⲧⲛⲱϣ ϩⲙ ⲡϫⲱⲱⲙⲉ ⲙⲙⲱⲩⲥⲏⲥ ⲛⲑⲉ ⲉⲛⲧⲁⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ϫⲟⲟⲥ ⲛⲁϥ ϩⲓⲡⲃⲁⲧⲟⲥ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲁⲩⲱ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲓⲥⲁⲁⲕ ⲁⲩⲱ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲓⲁⲕⲱⲃ
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 ⲕ̅ⲏ̅ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲉⲣⲉϥϯ ⲡⲉϥⲟⲩⲟⲓ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲉⲣⲟϥ ⲛϭⲓ ⲟⲩⲁ ⲛⲛⲉⲅⲣⲁⲙⲙⲁⲧⲉⲩⲥ ⲉⲁϥⲥⲱⲧⲙ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲉⲩϯⲧⲱⲛ ⲉϥⲥⲟⲟⲩⲛ ϫⲉ ⲁϥⲣⲟⲩⲱ ⲛⲁⲩ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲁϥϫⲛⲟⲩϥ ϫⲉ ⲁϣ ⲧⲉ ⲧϣⲟⲣⲡ ⲛⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 ⲗ̅ ⲁⲩⲱ ⲉⲕⲉⲙⲉⲣⲉⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲡⲉⲕⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲉⲕϩⲏⲧ ⲧⲏⲣϥ ⲁⲩⲱ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲧⲉⲕⲯⲩⲭⲏ ⲧⲏⲣⲥ ⲁⲩⲱ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲉⲕⲙⲉⲩⲉ ⲧⲏⲣϥ ⲁⲩⲱ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲧⲉⲕϭⲟⲙ ⲧⲏⲣⲥ
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 ⲗ̅ⲃ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ⲛϭⲓ ⲡⲉⲅⲣⲁⲙⲙⲁⲧⲉⲩⲥ ϫⲉ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲡⲥⲁϩ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲉ ⲁⲕϫⲟⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩⲁ ⲡⲉ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁⲩⲱ ⲙⲙⲛϭⲉ ⲃⲃⲗⲗⲁϥ
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 ⲗ̅ⲅ̅ ⲁⲩⲱ ⲉⲙⲉⲣⲓⲧϥ ϩⲙ ⲡϩⲏⲧ ⲧⲏⲣϥ ⲁⲩⲱ ϩⲛ ⲧⲙⲛⲧⲣⲙⲛϩⲏⲧ ⲧⲏⲣⲥ ⲁⲩⲱ ϩⲛ ⲧⲉⲕϭⲟⲙ ⲧⲏⲣⲥ ⲁⲩⲱ ⲉⲙⲉⲣⲉⲡⲉⲧϩⲓⲧⲟⲩⲱϥ ⲛⲧⲉϥϩⲉ ⲟⲩϩⲟⲩⲟ ⲡⲉ ⲉⲛⲟⲗⲟⲕⲁⲩⲧⲱⲙⲁ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲙⲛⲛⲑⲩⲥⲓⲁ
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 ⲗ̅ⲇ̅ ⲁⲩⲱ ⲓⲏⲥ ⲛⲧⲉⲣⲉϥⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲁϥⲣⲟⲩⲱ ϩⲁⲣⲱϥ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲛⲧⲣⲙⲛϩⲏⲧ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲛⲅⲟⲩⲏⲩ ⲁⲛ ⲛⲧⲙⲛⲧⲣⲣⲟ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁⲩⲱ ⲙⲡⲉϣⲗⲁⲁⲩ ϭⲉ ⲧⲟⲗⲙⲁ ⲉϫⲛⲟⲩϥ
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 ⲗ̅ⲉ̅ ⲁϥⲟⲩⲱϣⲃ ⲇⲉ ⲛϭⲓ ⲓⲏⲥ ⲉϥϯ ⲥⲃⲱ ϩⲙ ⲡⲉⲣⲡⲉ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲛⲁϣ ⲛϩⲉ ⲛⲉⲅⲣⲁⲙⲙⲁⲧⲉⲩⲥ ⲥⲉϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲉⲭⲥ ⲡϣⲏⲣⲉ ⲛⲇⲁⲩⲉⲓⲇ ⲡⲉ
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 ⲗ̅ⲋ̅ ⲛⲧⲟϥ ⲇⲁⲩⲉⲓⲇ ⲁϥϫⲟⲟⲥ ϩⲙ ⲡⲉⲡⲛⲁ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ϫⲉ ⲡⲉϫⲉⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲙⲡⲁϫⲟⲉⲓⲥ ϫⲉ ϩⲙⲟⲟⲥ ⲛⲥⲁⲟⲩⲛⲁⲙ ⲙⲙⲟⲓ ϣⲁⲛϯⲕⲱ ⲛⲛⲉⲕϫⲁϫⲉⲉⲩ ϩⲁⲛⲉⲕⲟⲩⲉⲣⲏⲧⲉ
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 ⲗ̅ⲏ̅ ⲁⲩⲱ ⲛⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁⲩ ϩⲛ ⲧⲉϥⲥⲃⲱ ϫⲉ ϯϩⲧⲏⲧⲛ ⲉⲣⲱⲧⲛ ⲛⲉⲅⲣⲁⲙⲙⲁⲧⲉⲩⲥ ⲛⲉⲧⲟⲩⲱϣ ⲉⲙⲟⲟϣⲉ ϩⲛ ϩⲉⲛⲥⲧⲟⲗⲏ ⲁⲩⲱ ⲉⲩⲉϣⲛⲁⲥⲡⲁⲥⲙⲟⲥ ϩⲛ ⲛⲁⲅⲟⲣⲁ
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 ⲙ̅ⲁ̅ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲉⲣⲉϥϩⲙⲟⲟⲥ ⲙⲡⲉⲙⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲅⲁⲍⲟⲫⲩⲗⲁⲕⲓⲟⲛ ⲁϥϯϩⲧⲏϥ ϫⲉ ⲉⲣⲉⲡⲙⲏⲏϣⲉ ⲛⲉϫϩⲟⲙⲛⲧ ⲛⲁϣ ⲛϩⲉ ⲉⲡⲅⲁⲍⲟⲫⲩⲗⲁⲕⲓⲟⲛ ⲁⲩⲱ ⲟⲩⲙⲏⲏϣⲉ ⲛⲣⲙⲙⲁⲟ ⲛⲉⲩⲛⲟⲩϫϩⲁϩ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉⲣⲟϥ
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 ⲙ̅ⲅ̅ ⲁⲩⲱ ⲁϥⲙⲟⲩⲧⲉ ⲉⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ϩⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ϫⲉ ⲧⲉⲓⲭⲏⲣⲁ ⲛϩⲏⲕⲉ ⲁⲥⲛⲟⲩϫⲉ ⲉⲡⲅⲁⲍⲟⲫⲩⲗⲁⲕⲓⲟⲛ ⲉϩⲟⲩⲉ ⲛⲉⲧⲛⲟⲩϫⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 ⲙ̅ⲇ̅ ⲛⲁⲓ ⲅⲁⲣ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲧⲁⲩⲛⲟⲩϫⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲉϩⲟⲩⲟ ⲉⲧϣⲟⲟⲡ ⲛⲁⲩ ⲧⲁⲓ ⲇⲉ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲉⲥϣⲱⲱⲧ ⲡⲉⲥⲃⲓⲟⲥ ⲧⲏⲣϥ ⲉⲧⲉⲩⲛⲧⲁⲥϥ ⲁⲥⲧⲁⲁϥ
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
