诗篇 90

1 神人摩西的祈祷。 主啊，你世世代代作我们的居所。

Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

2 诸山未曾生出， 地与世界你未曾造成， 从亘古到永远，你是 神。

Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!

3 你使人归于尘土，说： 你们世人要归回。

Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“

4 在你看来，千年如已过的昨日， 又如夜间的一更。

Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.

5 你叫他们如水冲去； 他们如睡一觉。 早晨，他们如生长的草，

Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:

6 早晨发芽生长， 晚上割下枯干。

уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!

7 我们因你的怒气而消灭， 因你的忿怒而惊惶。

Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —

8 你将我们的罪孽摆在你面前， 将我们的隐恶摆在你面光之中。

Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!

9 我们经过的日子都在你震怒之下； 我们度尽的年岁好像一声叹息。

Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.

10 我们一生的年日是七十岁， 若是强壮可到八十岁； 但其中所矜夸的不过是劳苦愁烦， 转眼成空，我们便如飞而去。

Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.

11 谁晓得你怒气的权势？ 谁按着你该受的敬畏晓得你的忿怒呢？

Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!

12 求你指教我们怎样数算自己的日子， 好叫我们得着智慧的心。

Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!

13 耶和华啊，我们要等到几时呢？ 求你转回，为你的仆人后悔。

Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!

14 求你使我们早早饱得你的慈爱， 好叫我们一生一世欢呼喜乐。

Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!

15 求你照着你使我们受苦的日子， 和我们遭难的年岁，叫我们喜乐。

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!

16 愿你的作为向你仆人显现； 愿你的荣耀向他们子孙显明。

Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,

17 愿主—我们 神的荣美归于我们身上。 愿你坚立我们手所做的工； 我们手所做的工，愿你坚立。

і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!