Thuchihbu 19

1 Mingol thu motsei seipa sang in, hinkho mandan them’a vaichat aphajoi.

Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Mihem khat hetna beija hin hi apha pon, kin le donga chena lampi anoh phah thei-jin ahi.

Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Mingol chu manthah nan apui mang teng, Pakai mo achansah kit-jin ahi.

Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Mihao ding in gol le pai thah thah asem jin, mivaichapa vang chu agol apai in jong adalha laloi ji'e.

Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Hettosah’a pang jou le nal seipa chun, engbolna ato tei ding ahi.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Mihem ahongphal chun ahin-khohsah thei mi tampi anei ding, jou le nal’a thuseipa vang ong-doh deh deh lou ding ahi.

Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Mivaicha hi asopi ho jeng in jong athet bol jiuvin, achutileh agol apaiho chun ichan geijin athet tadiu vem? Vaichapan asam sam in hinlah adalha-ji tauve.

Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Chihna kimupa chun hinkho manlut dan ahet ahin, thil hethem mi chu machal tei ding ahi.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Hettohsah jou le nal seija pang pan, engbolna ato tei ding, koi hileh thujou seichan chun thina apeldoh lou ding ahi.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Mingol khat’in nomsatah’a hinkho aman ding adih thei pon, soh khat dinga milen milal chunga vaihompa hi ding jong dih thei him him lou ahi.

Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Lungput dihtah kiti hin, mi lunghanna asosah jipon, min ahilou lam’a abolna donse lou chu ama dia loupina ahi.

Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Lengpa lunghanna hi keipi ngih tobang ahin, alunglhaina vang hamhing lah daitwi in achap tobang ahi.

Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Chapa ngol hi apa dinga hamsetna ahin, numei ajipa toh kicham thei lou chu, gotwi julha tobang ahi.

Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Nei le gou kiti hi pute patea kon kilo son-ji ahin, numei chingtah jia kimu hi Pakaija kon ahi.

Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Thasetna hin mi alhim i-mujin, Koi hileh athase chan chun kel athoh ding ahi.

Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Thupeh nit chan kihinso tei ding, amavang thu kisei ija-sep lou chu thina ato ding ahi.

Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Mivaicha kithopi chun Pakai akithopi ahin, ajeh chu Pakaiyin atohman alethuh tei ding ahi.

Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Semphat theile kinepna aum pat hin, na chapa phohsal jeng in, moh manthah sah ding vang gel hih hel in.

Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Milung chom chun gimna ato tei ding ahin, dalha jeng tan, ajeh chu nangma chunga jong gimna lhun lo ding ahi.

Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Min nahilna le nathumopna ngaiphan lang asanji them in, ajeh chu khonung teng chihna nanei theina ding ahi.

Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 Nangman tohgon ijat nei jong lechun, Pakai lungdei banga nagon ding bou athupin ahi.

У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Mihem akon kitahna hi deisah pipen ahin, lungput dihlou sang in vaichat aphajon ahi.

Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Pakai gin hi kihin sona ahin, chule Pakai gingmi chu alungkim jin, ama chu hamset nan alhun den lou hel ding ahi.

Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 Mithase hon bukong asoh jiuvin, chule akamsung uva het ding jong angapcha jipouve.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Mitot chavei ho chu gotna pi-lechun, chihna’a min anei thei ding; thil hethem mi chu gihsal le chun ahetna kibelap ding ahi.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Apa pumthoa del le anu del mangpa chu, jum le jachat hung konna chapa tia seiset chang ding ahi.

Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 Kachapa, min na hilna ngai datan, chule chihnan jong donse da jeng tan.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Hettohsah duhdah loupa chun, thudih jong adoudal jin, hitichun mingol in, akam sunga themmona aki loilut jitai.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 Kijepna ding mol hi miphalou dinga kisem ahin, tungtun kijep jong hi mingol ho ding bou ahi.

На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.