Matthew 12
1 Yeshua chu suhlou chang umna lou jaova, cholngah nia aseijuite toh ahopa nauvah agilkel tauvin, hijeh chun amahon suhlou changvui chu amal lhauvin ane pan tauve.
Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Hinlah Pharisee ho phabep in amaho um chan amuvin chule nopmo sahna aphongdoh un, “Ven, na seijuiten cholngah nikhoa suhlou changvui amal'u hin dan apalkeh uve,” atiuve.
Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 Yeshuan ajah uva, “Nangho Pathen Lekhabu simkhalou nahi uvem? David in agilkel pet'a chu aki lhonpi hotoh ipi abol uvem?
А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Ama Pathen in a alut in chule ama leh aloihon dan apalkeh uvin, thempu ho bouvin aneh ding uva kiphal changlhah theng chu ane uvin ahi.
Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Chule Mose danbua Thempu hou-in a lhacha hon cholngah nikhoa na atoh thei diu phal ahi chu simdoh khalou nahi uvem?
Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 Kaseipeh nahi uve, Hou in sanga lenjo khat hichea aum e.
А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 Hiche Pathen Thubun asei, ‘Keiman kilhai na thilto hi louvin, khotona nanei diu ka deijoh ahi,’ ti hi ipi kiseina ahi nahetdoh'u hileh them mona neilou Ka seijui ho themmo na chan lou diu ahi.
Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 Ijeh inem itileh Mihem Chapa chu cholngah nikho chunga Pakai ahiye,” ati.
Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 Chutah in Yeshuan akikhop nau in chu ajon paitai.
І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 Chu muna chun khut ngoi khat amudoh in ahi. Pharisee ho chun Yeshua adong un, “Cholngah nikhoa ana damsah na chu dan in aphal em?” atiuve. (Amaho chun Aman aphal'e tin seihen lang Ama themmo chansah na kinei hen atiu ahi).
І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 Chuin Aman adonbut in, “Nanghon kelngoi khat twikul a cholngah nin lhalut hen lang hileh, lahdoh tei ding nagon lou diu ham? Thon moa na gon diu ahi.
А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 Chule kelngoi khat sanga mihem khat ichan geiya lujoa hitam? Tahbeh in cholngah nikhoa mikhat in thilpha abol ding chu dan in aphal ahi,” ati.
А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 Chutah in Aman mipa jah'a chun, “Nakhut domin” ati. Hiti chun aman jong akhut adom in ahileh adamtai.
І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 Chuphat in Pharisee ho aki khom uvin, Yeshua chu iti tha ding ham ti tohgon anei tauve.
Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 Hinlah Yeshuan ipi agonu ahen, hiche mun chu adalhan chule mi atama tamin anung ajuitai. Amaho lah a ana damlou jouse aboldam in ahi.
А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
16 Hinlah aman amaho chu koi ahi aphondoh louna ding un ahil chah in ahi.
А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 Hiche hi Isaiah thusei Ama chunga agui lhunna ahi.
щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Ka lhacha Ka lhendoh hi ven, Amahi Ka cha deitah, Ka lung lhaina tah ahi. Keiman Ka Lhagao achunga kakoi ding, chule Aman chitin namtin lah'a dih tah'a thu atan ding ahi.
„Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 Aman doumah abollou ding, kisenlou ding, jalah a awsanga thu asei lou ding ahi.
Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 Aman pumpeng chip jong aheboh pailou ding ahilouleh khoilu thaomei kihal khu atha mit pai lou ding ahi. Aman thudih'a thutan chu jona aumsah kahsea ding ahi.
Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 Chule Amin chu vannoi pumpi kinepna hi ding ahi.
І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 Chujouvin lhagaoboh vop khat, ama chu mitcho le pao theilou ahin, Yeshua koma ahin pui tauve. Ama chu adamsah in ahileh thu asei theiyin chule kho jong amu tai.
Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 Mi honpi chun adatmo uvin chule adong tauvin, “Hiche Yeshua hi David Chapa Messiah chu hi talou ding ham?” atiuve.
І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 Hinlah Pharisee ho chun thil kidang kibol thu ajah phat un, asei un, “Aman lhagaoboh ho anodoh datmo hih un. Aman athanei na hi lhagaoboh ho lengpa Satan thahatna kon ahibouve,” atiuve.
Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 Yeshuan alunggelu ahen, chuin adonbut in, “Lenggam ama le ama kidou amah thahjin, chule khopi hihen insung hijongleh akidou chan chu ding jou lou ding ahi.”
А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 Chule Satan in Satan anodoh a ahileh, amale ama kikhen tela chule kidouva hiding, a lenggam chu ding doh joulou ding ahi.
І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 Chule Keima Satan in thahatna eipeh ahileh nalah uva, lhagaoboh nodoh ho khula? Amahon jong lhagaoboh ho anodoh-u ahin, hijeh a chu na thusei uva chu themmo nahin chan diu ahi.
І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 Hinlah Keiman Pathen Lhagao jal a lhagaoboh ho kanodoh a ahileh, Pathen Lenggam chu nalah uva hung lhunga ahitai.
А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 Ajeh chu Satan tobang leuva hat mi khat in athanei tah galut a chule aneiho gachom ding koi ham? Ama sanga hatjoa bou chun ama chu akan tuma chule a in chu aphet lhahpeh ding ahi.
Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 “Koi hijongleh Keima lama pang lou chun eidou ahi, chule koihileh Keima toh tong khom lou chun Keima douna a na atoh ahi.”
Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 “Ka seipeh nahiuve, itobang chonset kibol hihen chule Pathen taitomna thusei doh hijongleh kingaidam thei ahi; Lhagao Theng taitomna athusei doh vang ki ngaidam lou ding ahi.
Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 Mihem Chapa douna a thusei doh koi hijongleh ki ngaidam ding ahi, hinlah Lhagao Theng douna a thusei doh ho chu hiche vannoiya hihen, ahilouleh ahung lhung nalai ding vannoiya hijongleh ki ngaidam talou ding ahi.” (aiōn g165)
І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
33 “Thingphung khat chu agan aphotchet ahi. Thingphung khat chu aphat'a ahileh aga pha ding ahi. Thingphung khat chu aphat louva ahileh, aga phalou ding ahi.
Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 Nangho gul chilhah ho! Mi gilouvin thupha le thudih iti nasei thei diu ham? Ajeh chu na lunguva nagel lhah chan uchu ipi hijongleh na phondoh ahitai.
Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 Mipha khat chun alung gela thilpha kikhol jeh'a apha chu ahin phondoh ahin chule mi phalou khat chun alung gela thil phalou akikhol jeh a aphalou aphondoh ahi.
Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 Chule hiche hi ka seipeh nahiuve, mohthu nasei chengse chungchang thu chu thutanna nikhoa napeh ding ahi.
Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Nathusei ho chun nathem chan ahilouleh na themmo chansah ding ahi.” ati.
Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 Nikhat hou dan thuhil ho le Pharisee ho Yeshua henga ahung un chule aseiyun, “Pu, na thuneina photchet na nangma a kon'in melchihna kidang khat kamu nom uve,” ahung tiuve.
Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 Hinlah Yeshuan adonbut in, “Khang gilou le chon thanghoi khang miten melchihna ahol uve, hinlah melchihna khatbou kapeh ding chu Themgao Jonah melchihna hiding ahi.
А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 Ajeh chu Jonah ngapi oisunga ni thumle jan thum aum banga, Mihem Chapa hi leilai gil a ni thumle jan thum um ding ahi.”
Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 “Thutan nikho teng leh Nineveh mite hung dingdoh uva, tulai khang mite hi themmo ahin chan diu ahi, ajeh chu amahon Jonah thusei phonga chun lung aheiyuve. Tun Jonah sanga chungnungjo hikoma hin aum in, hinlah nanghon lung nahei nom deh pouve.
Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 Sheba Lengnu chu thutan nikho tengleh tulai khang mite douna a hung ding'a themmo ahin chan ding ahi, ajeh chu ama mun gam latah a kon in Solomon chihna thu ngaidin ahung e. Tuhin Solomon sanga chungnungjo hikoma hin aum in, hinlah nanghon asei nangai pouve.
Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 “Lhagao phalou chun mikhat chu adalhah tengleh gamthip a aga chen, choldona ding ahol len, hinlah amu joupoi.
А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 Chuteng aman aseiyin, ‘Keima ka hung potdohna pa koma gaki lekit tange ati. Hiti chun ahung kile kit in ahileh ahung dohna in chu koima ana umpon, ki theh ngim le kitup keicha aum chu amun ahi.
Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 Chutah in lhagao chun ama sanga phaloujo lhagao sagi chu aga mun, chule mihempa sunga chun alut un acheng den tauve. Hiti chun ama chu masanga sang in akhohsejo chehtai.’ Hichu tukhang gilou mite hin, ahin hetchet diu ahi,” ati.
Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 Yeshuan mihonpi henga thu aseipet in, anule asopi pasal ho ahung un, polama aumun, akihou limpi nom uvin ahi.
Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 Chuphat in mi khat in ajah a, “Ven, nanu le nasopi pasal ho polama ading un, namu nom uve,” tin ahung seiyin ahi.
І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 Hinlah Aman adonbut in chule ajah a aseiyin, “Koiham Kanu? Chule koiham Kasopi ho chu?” ati.
А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 Chuin aman akhut chun aseijuite lam akoh in aseitai, “Veuvin, Kanu le Kasopite hohi!
І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 Ajeh chu Koi hijongleh Vana um Ka Pa lunglam bol ho chu Kanu, Kasopipa chule Kasopinu te ahiuve,” ati.
Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
