Luke 8
1 Chujou vin Yeshua anaivellah kho ho vilding in akipandoh in, Pathen Lenggam chungchang Kipana Thupha seiphong leh hillhang le akop in ahi. Aseijui somleni ho jong akipuiyin,
І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,
2 lhagaoboh vop'a kon le anatna kisudam numei phabep khat jong ahiuve. Amaho lah a chun Mary Magdelene, thilha sagi anodoh peh nu;
та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,
3 Joanna, Chuza jinu, Herod sumkolveina vesuipa; Susanna; chule adang mi tamtah Yeshua le aseijui te anei agouva panpi na hintoh doh jing ho jong ahiuve.
і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
4 Nikhat Yeshuan thusim khat thulem'in mihonpi tamtah, kho chom chom'a kon hung kisutoa athusei ngaidinga hung ho komah hitin aseiye:
І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.
5 “Loubol mi khat amuchi tu dingin achedoh tai. Aloulai dungah athe len ahileh, muchi abang chu lamsih'a achun, chuva chun chotphan aumin, chule vachaten anedoh tauve.
„Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.
6 Muchi adang songlah'a achui. Ahung khang doh'in, ahin akehdoh chu agoplha loiyin asunou ding alhomjeh in athidoh tai.
Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.
7 Muchi adang chu linglah'a achun, ahung kehdoh in chule ling chun adeplih jitai.
А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.
8 Muchi adang khat kit chu leipha laiyah achui. Hiche muchi chu akhang in, ga ahin son anakitu sangin ajat jakhat in agan ahi” ati. Hiche aseijouvin ahung pengjah jengin, “Koihileh angai na ding nakhang nei chan in angaiya ahetchet ding ahi,” ati.
Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
9 Aseijui hon hiche thulem hi ipi kisei na ham adongun ahi.
Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“
10 Aman adonbut in, “Nanghon Pathen Lenggam thuguh nahet thei nadiuva phalpehna chang nahiuve. Amavang midangho hilna a thulem kaman hi Pathen Lekhabua kisun guilhun nadinga ahi: Ahin vet teng uleh, amu tahtah lou diu ahi. Ajah teng uleh, ahetthei lou diu ahi.”
А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.
11 “Hiche hi thulem kisei avetsahna chu ahi: Muchi chu Pathen thu ahi.
Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.
12 Lamsih a chu muchin avetsah chu, thu kisei ja'a ahivanga agiloupa hunga atahsan thei nalou ding le asochat lou na dinga alungsunga kon alahmang peh miho aseina ahi.
А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
13 Muchi songlah'a chu hon avetsah chu, thu kisei ja'a chule kipah tah'a kisanta, ahivanga jung akhothuh loujeh uva phat chomkhat kah'a bou tahsan, lhepna atoteng uleh lhuji ho aseina ahi.
А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.
14 Muchi linglah'a chu hon avetsah chu, athu ja'a ahivanga athujah chu leiset gimna haosatna chule nopsahna hon atomchah a khangdoh thei talou ho aseina ahi. Hijeh chun apilhing thei tapouvin ahi.
А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.
15 Chule muchi leipha laiya chu chun milungtheng, lungthim pha, Pathen thu ja'a nung ho, chule lungneng tah'a ga tamtah sodoh ho aseina ahi. Meivah Lheng Akikhu Den Ngaipoi”
А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.
16 “Koiman meivah avah in chule lheng'in akhun ahiloule jalkhun noiyah asel ngaipoi. Meivah chu atunna ah akitungin, chuva chun avah chu insunga lut jousen amuthei bouve.
А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.
17 Ijeh inem itile akiselguh jouse lhangphonga hung kipodoh ding, chule akiphongdoh lou jouse meivah noiya kipodoh ding mijouse kihetsah ding ahi.”
Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.
18 “Hijeh chun iti najah uvem chingtheiyun. Kathuhil ngai jouse, hetthem theina kipeh be ding. Amavang thungai louho chu, ahetsa dan'a agel hou jeng jong amahoa kona kilamang ding ahi.” ati. Yeshua Le A-Insung Mite
Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.
19 Chuin Yeshua anu le asopiho amatoh kimudin ahung un, ahin mihonpi jeh chun ama kom nailut theilouvin aum tauve.
До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.
20 Koiham khat'in Yeshua aseipeh in, “Nanu le nasopiho polangah aumuve, chule nakimutopi nom uve,” atipeh tai.
І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.
21 Yeshuan adonbut'in, “Kanu le kasopi ho chu koi hileh Pathen thu ja'a athua nungho chu ahiuve” ati.
А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“
22 Nikhat Yeshuan aseijuite jah'a aseiyin, “Dil gal langkhat ah galkaiyu hite” ati. Hijeh chun kong sungah alut'un akipatdoh tauve.
І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.
23 Konga akitol laiyun, Yeshua chomkhat kichol din a-imu'e. Ahin sotloulaiyin, huipi hattah tuipi chungah chun anungsuh'e. Kong chu tui adim tan, amaho setoh teiding dinmun'ah achutauve.
А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.
24 Aseijuite acheuvin agakaithou un, “Pipu, Pipu, alhalut ding ihitauve!” tin apengjah jeng tauve. Yeshua athodoh phat in, huipi le tui kinonglai chu aphohthip tai. Chuin apettah in huipi athip'in imajouse anomsel tai.
І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!
25 Chuin amaho chu adongin, “Natahsan'u hoiba ham?” ati. Amaho akihoulhi chilchel'un, “Thupeh anei teng huipi le tuikinong jengin jong athu angaiye!” akitiuve.
А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“
26 Hichun amaho Galilee a pat in dil gallang, Gerasene gamkai ahunglhung tauve.
І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.
27 Yeshua konga kona apotdoh leh, mikhat thilhavop khat ahungin ahung kimupin ahi. Phat sottah amapa chu in beiya chule sagoh keova khopi pam lhanmol lah'a cheng ji ahi.
І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.
28 Yeshua amu mu chun apeng'in chule amasanga alhu jengin ahi. Chuin ahung peng in, “Ipi jeh a kakoma hung kikumlut nahim, Yeshua, Chungnung pen Pathen Chapa? Lungsettah in, katao ahi, nei gimbol hih in,” ati.
А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“
29 Ijeh inem itile Yeshuan hiche lhagaoboh chu amapa a kona ahungdoh nadinga ana thupehsa ahitai. Hiche lhagao boh hin mipa hi athunun ji ahi. Akimattup'a thihkhaova akibultuh jeng jong leh, aman imalouva atumtan jia gammang lah adelji, apumpia thilha thaneina noiya um ahitai.
Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.
30 Yeshuan adongin, “Namin ipi ham?” ati. “Janel” tin ahin donbut'e, ajehchu hiche mipa chu thilha tampin abop ahi.
А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.
І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безо́дню. (Abyssos g12)
32 Hiche mun'a chu voh hon tampi mollanga lha ahiuvin, chule thilhaho chun hiche vohchaho sunga alut nadiu joh in athum'un ahi. Hijeh chun Yeshuan phalna apen,
Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
33 chuin thilhaho chu mipa a konin ahung potdoh'un vohchaho sungah alut uvin, chule vohcha honpi chu molchung akensuh'a pat chun alhaisuh un dillen a chun alhai lhauvin alhum lut gam tauve.
А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.
34 Achinghon thilsoh chu amuphat un, anai vel'a khoho le akimvel thinglhang gam ho ah alhai lut un thusoh chu athejal le tauve.
Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.
35 Thilsoh umchan veding in mipiho ahung lhaidoh uve. Mihonpi chomloukah in Yeshua hengah ahung kikhom un, chule hiche mipa thilhaho a kona kilha ongpa chu amuuvin ahi. Amapa chu Yeshua kengbul'ah atouvin, von akivon'in, chule alimgeh tan, chule amaho chu abonun akicha tauvin ahi.
І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.
36 Chuin thilsoh umchan muho chun adangho jah'a thilha voppa chu iti suhdam'a umham ti aseipeh un ahi.
Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.
37 Chuin Gerasene gamkaiya mipiho jousen Yeshua hengah agam'u adalhah'a achemang nadin angeh tauve, ajehchu kichatna nasatah huinun chun alodim u ahitai. Hijeh chun Yeshua jong kong sungah alelut in adalhatai, dil gal langkhat le galkai kit dingin.
І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.
38 Mipa thilha kinodoh peh pa chun amatoh lhonkhom din athum'in, ahin Yeshuan inlang joh a asol'in, hitin aseipeh e,
А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
39 “Ahipoi, na insungmite kom joh'a chen lang, chule Pathen in nadinga nabolpeh jouse hi gaseipeh tan,” ati. Hijeh chun amapa chu khopi dung lah'a achen, Yeshuan thil loupi abolpeh ho aseiphong len ahi.
„Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
40 Dil gallang a chun mihonpin Yeshua ana lem'un ahi, ajeh chu amahon ananga jingu ahi.
А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.
41 Chuin Jairus kiti akikhopnau in'a lamkai khat, ahungin Yeshua kengbul'a abohkhup in a'ina akilhonpi din ahung tem'e.
Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
42 Achanu changkhat seh, kum somleni bep chu, thiah ahi. Yeshua amapa chutoh alhon khom'in ahileh amachu mihonpi chun atom chahkheh jengin ahi.
Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.
43 Mihonpi lah'a chun numei khat kum somleni jen thilong'a damlou aumin, amanun damna akimu jou lou ahi.
А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,
44 Yeshua nung lang'a pat ahungin, amanun Yeshua ponmang athamtai. Apettah chun athilon atang hel tai.
підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.
45 “Koiham ei tongkha?” tin Yeshuan ahin dongtai. Mijousen ahilounau aseiyun chuin Peter in, “Pipu, mihonpi hin nasuhkhah ahi,” ati.
А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.
46 Ahivangin Yeshuan aseiyin, “Koiham khat in thamkhah ding lungput neimonga eitham ahi, ijeh inem itile keiya kona suhdamna thaneina apot kahei,” ati.
Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.
47 Numei nu chun ki-immang thei kahitapoi ti ahet phat in, kithing pumin akengbul'ah adilsutan ahi. Mihonpi chun ipi jeh a atohkhah ham chule adampai jeng thu ahilchet hochu ajauvin ahi.
А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
48 “Chanu” tin amanu jah'a chun, “Natahsan in nadamsah ahitai, lungmongin chetan” ati.
Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“
49 Amanu koma thu aseijing laiyin, kikhopna in'a lamkai pa, Jairus, in'a kon thupole khat ahung vailhungin ahi. Aman amapa jah'a aseipeh in, “Nachanu athitai. Tua houhil nasuhboi chu phachomlou ding ahitai,” ati.
Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та й говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“
50 Ahin Yeshuan thilsoh ajah chun, Jairus jah'a hitin aseiye, “Kicha hih'in, tahsan poupouvin, amanu suhdam'a umding ahi,” atipeh e.
Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.
51 Amaho in ahunglhun phat'un, Yeshuan Peter, John, le James, chule numei chapangnu nulepa tailou midang koima toh alut ding anompoi.
Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.
52 In chu mi tamtah akap le amaovah dimset'a um ahi, ahin aman aseiyin, “Kap tahih un! Athi ahipoi, a-imu ahibouve,” atipeh'e.
А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“
53 Ahivangin mihonpi chun anuisat un, ajeh chu athitai tichu hoitah a ahet'u ahi.
І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
54 Chuin Yeshuan akhut in atuh in chule aw sangtah in, “Chanu, thoudoh in!” tin aseitai.
А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: „Дівчатко, вставай!“
55 Chuin hiche pet tah chun amanu hinna chu ahung kilen, kinloitah in ahung dingdoh e! Chuin Yeshuan nehding khattou apeh diuvin aseipeh tai.
І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.
56 Anu le apa chu akipah val behseh jengin, ahin Yeshuan thilsoh chu koima koma seidoh lou din ahilchah e.
І здивувались батьки її. А Він наказав їм ніко́му не розповідати, що́ сталось.
