Ezekiel 20
1 Lengpa Jehoiachin sohchan kal kum sagi lhin kum August 14 nin, Israel lamkai ho phabep Pakaija kon thuseidoh nomin ahung uve. Amaho chu kamasanga atouvun adonbutna angah uve.
І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
2 Hichun Pakaija konin hiche thuhi kahenga ahung lhunge.
І було́ мені слово Господнє таке:
3 “Mihem chapa, hichehi thaneitah Pakai thusei ahi. ‘Nanghon iti dana keima thu neidoh ngammjeng uham? Keima kahing jinge tin thaneitah Pakaiyin aseije. Keiman nangho ima seipeh pouvinge’ tin Israel lamkai ho seipeh tan.
„Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!
4 Mihem chapa, amaho dounan achungchang thu kisutna chu hin podoh in lang amaho chu themmo chan temin. Apu apateu kidah um umtah'a achonset nau khu geldohsah in.
Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,
5 Pakaija kon hiche thu kisei hi amaho chu seipeh in. Keiman Israel kana lhen chun Egypt gam'a um Jacob chilhah ho koma keimatah kana kilah in, keima Pakai hi a Pathen u kahi ding ahi tin kitah tah in kihahsel in kana neije.
та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,
6 Hiche nikho mama chun keiman kitah tah in kaki hahsel in, keiman amaho chu Egypt gam'a konna kahin puidoh a amaho dinga kamudoh a kahetdoh nag am phapen, khoiju leh bongnoi lonna gam'a kapuilut ding ahi.
того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.
7 Hichun keiman amaho koma kaseijin, nangho amichan cheh in nalung sungu lodimset kidah umtah milima kon chun hung potdoh'un. Egypt mite milim doi semthu a chun kisuboh hih un. Ajeh chu keima na Pathen u kahi.
І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!
8 Ahinlah amaho kei dounan, doumah mah abol'un, kathu angai pouve. Alungsungu lodimset kidah dah um, chonsetna konna ahung kiheidoh uva, ahilouleh Egypt mite doilim semthu ho ahin dalha pouve. Hichun keiman kalung hanna suhbulhit nadinga kalungsatna nachung uva twisun a kasun lhah khum diu ahi tin kagih sal e.
Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.
9 Ahinlah ja umtah kamin huhdoh nadingin kaseisa chu kabol tapoi. Egypt gam'a kipatna Israel te kahin puidoh laiya namtin vaipi keima tah akimvel uva chengho mitmua kana kiphonna min chu jaum leh jachatna aum ding chu kana phal poi.
І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.
10 Hijeh chun keiman Egypt gam'a kipat in amaho chu gamthip noija kahin puidoh in,
І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.
11 Hiche munna chun keiman kathupeh leh kachondan ho ahin theina dinguva achinghoi diuvin kanapen,
І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.
12 Chule amaho leh keima kikah kiguijop nading kacholngah nikho kanapen ahi. Keima a Pakaiju kahi a chuleh athenga aumdohna ding uva ana chomkhen pa kahi chu ahet jing theina ding uva kana peh ahi.
I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.
13 Ahivangin Israel miten keidou nan doumah mah abol uvin, chuleh gamthip noija chun kathupeh ho ajui nom pouve. Seingaina chun chenna apeh diu vang chun kachon dan ho juinom deh pouvin te. Kacholngah nikho jong asukeh uve. Hijeh chun kalunsatna sunlhah khum jeng din kana gihsal in, chuleh gamthip laiya chu suhmang hel jeng ding hitam tin kana gonge.
Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.
14 Ahivangin Israelte Egypt gam'a kipatna kathahatna kahin puidoh anamu namtin vaipiho masanga kamin kijabol huhdoh nadingin, kanung tahdoh kit tai.
Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
15 Ahinlah gamthip noija chun amaho dounan kihahselna dihtah kaneijin, keiman peh dinga kagotna khoiju leh bongnoi lonna gamsung leiset chunga gamhoi pen gam'a chu kapuilut louhel diu ahi tia kaki hahsel ahi.
Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,
16 Ijeh inem itile amahon kachondan ho anotthap un thupeh ho ajui nom pouvin, chuleh ka cholngah niho asukeh uve. Alungthim houvin amilim doi semthu hou bou agellui.
за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.
17 Hijeng jongleh achung'uva lainatna kanei kit in gamthip noija suhmang ding kagotsa kahaijin, kana sumang tapoi. Beihel in jong kalha poi.
І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.
18 Hitichun keiman achateu chun anu apateu khonung ajui lou diu, amilim doi semthu houva akisuhboh lou diu kadeije.
І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!
19 Keima na Pakai na Pathen u kahi, kathupeh ho nit uvin lang, kachondan ho lunglut tah in jui uvin.
Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.
20 Chuleh ka cholngah niho athengin koi uvin, ajeh chu hiche hi nang le keima Pakai na Pathen u toh ikiguijop nau melchihna ahi tin kaseipeh uve.
І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!
21 Ahivangin lah achate hou jengin keidounan doumah abol'uve. Amahon sei angai uva ahileh ahinpi diu ahijeng vang'in ajui nom pouve. Chuleh amahon ka cholngah niho asukeh kit uve. Hijeh chun kalungsatna hi gamthip noija twisuna kasun lhah khum diu nahi tin kagihsal kit e.
Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.
22 Hijeng ta jongle kathahat sanna Egypt gam'a konna kahin mu a namtin vaipi ho masanga kamin kijabolna venbit nadingin suhmang dinga kana gotsa kanung lahdoh kit tai.
І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.
23 Ahinlah gamthip noija chun amaho dounan amahohi namtin vaipi ho lah a kathethang ding ahi tin kihahselna dettah in kabol e.
Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,
24 Amahon keima chondan ajui nom pouve. Amahon kathupeh ho deimo vetsahnan kacholngah nikho ho asukeh uve. Chuleh aputeu apateu milim doi semthu ho bou chu angaicha jing uve.
за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
25 Keiman amaho chunga chun hinna a apuilou diu thupeh ho leh chondan hi kapen ahi.
І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
26 Keiman thilpeh a kapeh ho tah chun amaho leh amaho kisuboh tauvinte katin chuleh a Pathen hou govam thilto a ato diuvin achapa peng masa pen hou govam dingin kaphal peh uve. Hijeh chun amaho kasuhmang theina dingleh keima changseh hi Pakai kahi chu ahetdoh theina dinguva hiche hi kapeh ahi.
І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!
27 Hijeh chun mihem chapa thaneitah Pakaija kon hiche thu Israel mipite chu pen. Napu napateuvin eina taitom un, chuleh mikhutna eina pedoh uve.
Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:
28 Keiman amohpeh dinga kaki hahselna sa gamsunga kahin puilut phat in amahon molsang sang lai jouse leh thingna engnoi tin amudoh jouseu kithoina govam thilto atoh uve. Amilim doi semthu ho govam thilto ahouvu chun kalungsatna chu asuthou bebe jeng uve. Amahon gim namtwi leh thao namtwi ho chu ahinchoi jun hicheho houva chun aasunglha lha jenguve.
коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.
29 Keiman nachennau munsang ho chu ipi kiti ham tia amaho koma kasei jeh chun (pathen tahsan louho muntheng chu tuni chan geijin Bamah munsang akitin ahi)
І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.
30 Hiijeh chun Israel mite chu thaneitah Pakaija kon hiche thuhi pen. Napu napa teuvin anabol bang banguva chu nangho leh nangho kisuboh dinga nakigot uham? Kidah umtah milim doiho houna a chu nangho leh nangho noti chonna chon jeng dinga nakigel jeng nahlai uham?
Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?
31 Ajeh chu nachateu govam thilto dinga nachateu neucha chaho amaho thilpeh a napeh jing jeh uva chu tuni chan gei namilim doi semthu uva chu nakisuhboh jengu ahin, achutile keima komma thu neidoh diu chu kaphal peh diu hinam? O Israle mite! Keima kahin laisen imacha naseipeh pouvinge tin thaneitah Pakaiyin aseije.
А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!
32 Nanghon akimvel uva namtin vaipiho thingle songa kisem milim doi houho bangin um uhite tin nasei uve. Ahivangin nalung uva nagel u chu hithei louhel ding ahi.
А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.
33 Tahbeh mongin keima kahing jinge tin thaneitah Pakaiyin aseije. Keiman kalung hanna nasatah a nachunga thih khuttuma leh kichat tijatna thahattah'a vai kahin hom khum ding nahi.
Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!
34 Chuleh lunghang tah a kakhut thahattah leh kaban jang thahattah kahin lhan doh ding chu nakithe cheh nau gamho a konna kahin le puikhom kit ding nahiuve.
І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.
35 Keiman namtin vaipi ho gamthip noija kahin puilutna chuleh hiche munna chu kimaito a nathu katan ding ahi.
І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —
36 Egypt gam'a konna napu napateu kahin puidoh nunga gamthip noija athu katan banga chu hiche lau munna chu nathu katan ding ahi tin thaneitah Pakaiyin aseije.
як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
37 Keiman nang chingthei tah a kavet chil uva chuleh kitepna dungjuija katuh dingu nahi.
І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.
38 Doumah bolho leh kei douna galbol ho jouse nalah uva konna kasuh theng dingu ahi. Keiman amaho chu akisol mang nau gam'a konna kahin puikit uva, ahivanga amaho chu Israel gam lut louhel diu ahi. Hitia chu nanghon keima Pakai kahi chu nahet doh dingu ahi.
І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
39 O Israel mite, nangho dinga thaneitah Pakai thusei chu hiche hi ahi. Amasanga khun che inlang, chuleh namilim doi semthu ho chu gahou kit tan. Ahivangin agang ham agei ham le nangin kathu nangaija chule namilim doi houva kamintheng suhboh nangah dingu ahitai.
А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.
40 Ajeh chu keima molsang theng leh Israel mol thupi ho chunga chu nikho khat teng chule Israel miten eihin hou dingu, chuleh keiman amaho chu kakisan diu ahi tin thaneitah Pakaiyin aseije. Hiche munna chu nanghon nathilto ho jouseu leh deilhen thilpeh chu kilhaina ho chu nahin ngeh ding ahi.
Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!
41 Nakisol mang nauva konna in na kahin puilhung teng uleh keija dinga kilhaina lunglhai umtah chu nahi diu ahi. Chutia chu namtin vaipi ho vet ding nangho a chu kathenna kaphon doh ding ahi.
Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.
42 Hitia chu keiman napu napa teu koma peh dinga tahsan tah a kaki hahsella kaki tepna gamsung a in uva kahin lut tengu leh nang hon keima hi Pakai kahi ti neihet dingu ahi.
І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.
43 Nanghon nahole nangho nakisuhboh nau lampi ho chu nanung vet uva chule nathilse boljeh uva nangho leh nangho jong nakideimo dingu ahi.
І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.
44 O Israel mite, nangho nagitlouna dungjui hilouva kamin jabolna jal'a ngailutna lhingsetna kagihsal uleh nanghon keima hi Pakai kahi ti nahin hetdoh dingu ahi, tin thaneitah Pakaiyin anaseije.
І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.
45 Hiti chun Pakaija konin hiche thuseihi kahenga ahung lhunge.
І було́ мені слово Господнє таке:
46 Mihem chapa kiheijin lang lhanglang khu namai ngait inlang chule amaho dounan thuseijin: Negev gammang dounan gaothu seijin.
„Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.
47 Lhanglang sang gamthip jah a khun seipeh in, ‘hichehi thaneitah Pakai thusei ahi; Pakai thusei hi ngaijuvin! Keiman mei kahin halla chule thingphung jouse chu a-eng hihen ago hijongleh ania kavam soh ding ahi. Tijat umtah ameikou chu kisumit pontin, lhanglang sanga patna sahlang sang chan a kagop ding ahi.
І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.
48 Chutia chu vannoi leisetna mijousen hiche mei chu keima hal ahi ti amu cheh diu ahin, kiphel mit joulou ding ahi.
І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“
49 Hichun keiman, O thaneitah Pakai! Aman thuchih jengin thu aseije, tin kajah a aseijuve katin ahi.
І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“
