Lampahnah 31
1 BOEIPA loh Moses te a voek tih,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Na pilnam te coi lamtah Israel ca rhoek kah tawnlohnah neh Median soah phulo laeh,” a ti nah.
„Пімсти́ мідіяні́там за кривду Ізра́їлевих синів, по́тім бу́деш прилу́чений до своєї рідні́“.
3 Te dongah Moses loh pilnam te a voek tih, “Na taeng lamkah hlang rhoek te caempuei la pumcum saeh lamtah Midian soah BOEIPA kah tawnlohnah paek ham Midian cuuk uh thil saeh.
І промовив Мойсей до наро́ду, гово́рячи: „Озбройте з-поміж себе людей для ві́йська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пі́мсту на мідіян.
4 Israel koca boeih khui lamloh koca khat ah thawng khat, koca khat ah thawng khat rhip te caempuei la tueih uh,” a ti nah.
По тисячі з пле́мені зо всіх Ізраїлевих племе́н пошле́те до війська“.
5 Te dongah Israel a thawng a thawng khui lamloh koca khat ah thawng khat te hol uh tih thawng hlai nit te caempuei la pumcum uh.
І були призна́чені з Ізраїлевих тисяч — тисяча з племені — дванадцять тисяч узброєних для війська.
6 Te phoeiah Moses loh amih koca pakhat lamkah thawngkhat te caempuei la a tueih. Te vaengah khosoih Eleazar capa Phinekha khaw a kut dongkah hmuencim hnopai neh tamlung olueng neh caempuei la cet.
I послав їх Мойсей — тисячу з кожного племени — до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий по́суд, і су́рми для су́рмлення в його руці.
7 Te dongah BOEIPA loh Moses te a uen bangla Midian te a muk uh tih tongpa boeih te a ngawn uh.
I ру́шили війною па Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабива́ли кожного чоловічої статі.
8 Midian manghai rhoek te khaw amih kah rhok dongah a ngawn uh. Midian manghai panga, Evi neh Rekem khaw, Zur neh Hur khaw, Reba neh Beor capa Balaam khaw cunghang neh a ngawn uh.
І крім тих забитих, позабивали мідія́нських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, — п 'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
9 Israel ca rhoek loh Midian kah huta camoe khaw a rhamsa boeih neh a boiva boeih a mawt uh tih a thadueng boeih khaw a poelyoe pa uh.
І полони́ли Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх діте́й, і всю їхню худобу, і всі їхні стада́ та ввесь їх має́ток пограбува́ли.
10 Amih kah tolrhum lakli, a khopuei boeih neh a lumim boeih khaw hmai neh a hoeh pa uh.
А всі їхні міста по їхніх оса́дах та всі їхні оселі попали́ли огнем.
11 Kutbuem boeih khaw, hlang neh rhamsa dongkah a hnorhawt boeih khaw a khuen uh.
І позабирали вони все захо́плене й усю здо́бич, людей та худобу.
12 Te phoeiah tamna neh kutbuem hnorhawt te khaw Jerikho kah Jordan kaep, Moab kolken kah rhaehhmuen kah Moses taeng neh khosoih Eleazar taengah, Israel ca rhaengpuei taengla a khuen uh.
І вони привели́ до Мойсея й до священика Елеаза́ра та до громади Ізраїлевих синів полоне́них і здо́бич, і захо́плене до табо́ру, до моавських степі́в, що над приєрихо́нським Йорда́ном.
13 Moses, khosoih Eleazar neh rhaengpuei kah khoboei boeih khaw amih doe hamla rhaehhmuen vongvoel la tawn uh.
І вийшли Мойсей і священик Елеаза́р та всі начальники громади назустріч їм поза та́бір.
14 Tedae caem aka soep thawng khat mangpa rhoek neh caempuei caemtloek lamkah aka pawk yakhat mangpa taengah Moses a thintoek.
І розгнівався Мойсей на військо́вих провідникі́в, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15 Te phoeiah amih te Moses loh, “Huta tah boeih na hlun uh nama?
І сказав до них Мойсей: „Чи ви позоставили живими всіх жіно́к?
16 Peor kah olka dongah BOEIPA taeng lamloh boekoeknah la hol uh ham Balaam kah ol lamloh Israel ca rhoek taengla amih ha pawk coeng ne. Te dongah ni lucik loh BOEIPA kah hlangboel a tlak thil.
Тож вони були́ для Ізраїлевих синів — за радою Валаама — причиною на відсту́плення від Господа через Пеора! І була пора́зка в Господній громаді.
17 Te dongah camoe lakli kah tongpa boeih te ngawn uh lamtah tongpa kah thingkong dongah tongpa aka ming huta boeih khaw ngawn uh.
А тепер позабивайте кожного хлопця між ді́тьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ло́жі, повбивайте.
18 Tedae huta khuiah khaw tongpa kah thingkong aka ming hlan camoe boeih tah namamih ham hlun uh.”
А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ло́жа, зоставте живими для себе.
19 “Nangmih hinglu aka ngawn boeih neh rhok aka ben boeih tah hnin rhih khuiah rhaehhmuen vongvoel la rhaeh uh. A hnin thum neh a hnin rhih dongah namamih neh na tamna te khaw cilpoe uh.
А ви пробудьте поза табо́ром сім день. Кожен, хто забив кого́, і кожен, хто доторкався тру́па, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бра́нці.
20 Himbai boeih neh maehpho dongkah hnopai boeih, maae lamkah bitat boeih neh thing hnopai boeih khaw cilpoe uh,” a ti nah.
І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну́ річ, і все зроблене з кози́ної вовни, і кожну дерев'я́ну річ“.
21 BOEIPA loh Moses taengah a uen bangla olkhueng dongkah khosing he, khosoih Eleazar loh caemtloek la aka cet caempuei hlang rhoek taengah,
І сказав священик Елеаза́р во́їнам, що ходили на війну: „Оце постанова зако́ну, що Господь наказав був Мойсеєві:
22 “Sui neh cak, rhohum, thi, samphae neh kawnlawk,
Тільки золото й срібло, мідь, залізо, ци́ну та олово,
23 Hmai aka khoeng hno boeih tah hmai ah caeh sak uh lamtah caihcil bitni. Pumom tui neh cilpoe saeh lamtah hmai loh a khoeng pawt boeih tah tui dongah caeh sak uh.
кожну річ, що видержить в огні, перепрова́дите через огонь, — і стане чиста, тільки перше очища́льною водою очи́ститься; а все, що не виде́ржує огню, перепрова́дите через воду.
24 A hnin rhih dongah na himbai te na suk uh tih na caihcil uh phoeiah rhaehhmuen la kun uh,” a ti nah.
І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому вві́йдете до табо́ру“.
25 BOEIPA loh Moses te a voek tih,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
26 “Hnorhawt dongkah hlangmi te, na hlang kah tamna neh rhamsa khaw, khosoih Eleazar neh rhaengpuei kah a napa rhoek hlangmi khaw tae uh.
„Перелічи здо́бич бра́нців між людьми́ й між худобою ти й священик Елеаза́р та голови ба́тьківських домів громади.
27 Caempuei la a khuen tih caem aka tu laklo neh rhaengpuei boeih laklo ah hnorhawt te tael pah.
І поділиш ту здо́бич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
28 Caempuei la aka cet caemtloek hlang rhoek khui lamloh ya nga vaengah hinglu pakhat tah hlang khaw, saelhung khaw, laak khaw, boiva khaw BOEIPA taengah mangmu la tloeng.
І принесеш дани́ну для Господа від військо́вих, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від люди́ни й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібно́ї.
29 A rhakthuem te lo lamtah BOEIPA kah khosaa la khosoih Eleazar ham pae.
З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє прино́шення.
30 Israel ca rhoek kah te a rhakthuem ah coelh pah. Sawmnga lamloh pakhat tah hlang khaw, saelhung khaw, laak khaw, boiva khaw, rhamsa khaw boeih tu lamtah BOEIPA kah dungtlungim loh a kuek aka ngaithuen Levi taengah pae,” a ti nah.
А з половини Ізраїлевих синів ві́зьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти — з люди́ни, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібно́ї, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії“.
31 BOEIPA loh Moses a uen vanbangla Moses neh khosoih Eleazar loh a saii.
І зробив Мойсе́й та священик Елеаза́р, як Господь наказав був Мойсе́єві.
32 Caempuei pilnam loh a poelyoe hnorhawt dong lamloh maeh coih la aka om he boiva he thawng ya rhuk neh thawng sawmrhih thawng nga,
І була здо́бич, позостале грабунку, що захопи́ли були́ військо́ві: дрібної худоби — шістсо́т тисяч і сімдеся́т тисяч і п'ять тисяч.
33 saelhung thawng sawmrhih neh thawng hnih,
А худоба велика -сімдесят і дві тисячі.
34 Laak thawng sawmrhuk neh thawng khat lo.
І осли — шістдеся́т і одна тисяча.
35 Hlang kah hinglu khaw tongpa kah thingkong aka ming pawh huta he a pum la hinglu thawng sawmthum thawng nit lo.
А душ лю́дських із жінок, що не пізнали мужеського ло́жа, усіх душ — тридцять і дві тисячі.
36 Caempuei la aka kun kah hamsum rhakthuem he a pum la boiva thawng ya thum neh thawng sawmthum thawng rhih ya nga lo.
І була половина, ча́стка тих, що вхо́дили до війська, число худоби дрібно́ї — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
37 BOEIPA kah mangmu te boiva dong lamloh ya rhuk sawmrhih panga,
І була дани́на для Господа з худоби дрібної, — шість сотень сімдесят і п'ять.
38 Saelhung thawng sawmthum thawng rhuk lo. Te vaengah BOEIPA ham amih kah mangmu te sawmrhih pumnit lo.
А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня дани́на для Господа — сімдесят і двоє.
39 Laak thawng thumkip neh ya nga vaengah BOEIPA ham amih mangmu pum sawmrhuk pakhat lo.
А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня дани́на для Господа — шістдеся́т і один.
40 Hlang kah hinglu khaw thawng hlai rhuk vaengah BOEIPA ham amih kah mangmu te hinglu thumkip panit lo.
А душ лю́дських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа — тридцять і дві душі.
41 Te dongah BOEIPA loh Moses a uen vanbangla BOEIPA kah khosaa mangmu te Moses loh khosoih Eleazar taengah a paek.
І дав Мойсей дани́ну Господнього прино́шення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
42 Israel ca rhakthuem lamloh caem aka muk hlang taeng lamkah khaw Moses loh a tael pah.
І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну, —
43 Hlangboel rhakthuem lamloh boiva thawng ya thum neh thawng sawmthum thawng rhih ya nga lo.
і була грома́дська половина з дрібної худоби — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
44 Saelhung he thawng thumkip neh thawng rhuk lo.
А худоба велика — тридцять і шість тисяч.
45 Laak thawng sawmthum neh ya nga lo.
А осли — тридцять тисяч і п'ять сотень.
46 Hlang kah hinglu thawng hlai rhuk lo.
А лю́дських душ — шістнадцять тисяч, —
47 Israel ca rhoek rhakthuem dongkah te Moses a loh. Sawmnga ah pakhat tah hlang lamkah khaw, rhamsa lamkah khaw a loh tih BOEIPA loh Moses a uen bangla BOEIPA dungtlungim kah a kuek aka ngaithuen Levi taengah a paek.
і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одно́го з п'ятидесяти з люди́ни та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторо́жу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
48 Te phoeiah caempuei a thawng thawng aka soep, thawng khat mangpa rhoek neh yakhat mangpa rhoek tah Moses taengla mop uh.
49 Moses taengah, “Na sal rhoek loh caemtloek hlang rhoek kah boeilu te a tae uh vaengah mamih lamkah he kaimih kut hmuiah hlang he a hmaai moenih.
та й сказали Мойсеєві: „Твої раби перелічили військо́вих, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракува́ло.
50 Te dongah BOEIPA mikhmuh ah kaimih kah hinglu ham aka dawth la hlang loh a hmuh sui hnopai, cak neh khungpak, kutcaeng, hnathawn neh oilung te BOEIPA nawnnah ham kang khuen,” a ti uh.
І ми прине́сли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжо́к на ноги, і нараме́нник, пе́рстень, сере́жки та наши́йника на очищення наших душ перед Господнім лицем“.
51 Te dongah Moses neh khosoih Eleazar loh amih taeng lamkah sui neh kutsai hnopai boeih te a doe.
І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зро́блену річ.
52 Te dongah thawngkhat mangpa rhoek neh yakhat mangpa rhoek taeng lamloh BOEIPA taengah khosaa la a tloeng uh sui boeih he shekel thawng hlai rhuk ya rhih sawmnga lo.
І було́ всього золота прино́шення, що прине́сли для Господа, — шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
53 Caempuei hlang rhoek long khaw amah kah hlang te a poelyoe uh.
Військо́ві грабува́ли кожен для себе.
54 Te phoeiah Moses neh khosoih Eleazar loh thawngkhat neh yakhat mangpa rhoek lamkah sui te a doe tih tingtunnah dap la BOEIPA mikhmuh ah Israel ca rhoek ham poekkoepnah la a khuen.
І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і вне́сли його до скинії заповіту, — па́м'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
