Rom 4

1 To tih nahaeloe hae hmuen pongah aicae ampa Abraham mah taksa ah tih atho maw hnuk?

Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

2 Abraham mah toksakhaih hoiah toenghaih hnu nahaeloe, anih amoek hanah hmuen maeto oh; toe Sithaw hmaa ah loe amoek thai mak ai.

Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.

3 Cabu mah timaw thuih? Abraham mah Sithaw to tang pongah, to tanghaih to toenghaih ah tapom pae, tiah oh.

Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

4 Toksahkung mah a toksakhaih atho hnuk naah, tahmenhaih hoiah hnuk ih tangqum ah om ai, a hnuk han koi a tok sakhaih atho to ni a hnuk.

А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5 Toe toksakhaih tawn ai kami loe Anih tanghaih tawn kami hanah toenghaih Paekkung to tang nahaeloe, a tanghaih rang hoiah katoeng kami ah oh.

А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6 To baktih toengah toksakhaih om ai ah, Sithaw mah paek ih toenghaih hnu kami ih tahamhoihaih to David mah,

Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

7 sakpazaehaihnawk tahmen pae moe, zaehaihnawk khuk pae ah kaom kaminawk loe tahamhoih o.

„Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8 Angraeng zae nethaih thung hoi loih kami loe tahamhoih, tiah thuih.

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

9 Abraham tanghaih loe toenghaih ah tapom pae, tiah a thuih o boeh. To tiah nahaeloe hae tahamhoihhaih loe tangyat hin aat kami han khue maw oh, tangyat hin aat ai kaminawk han doeh oh toeng maw?

Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.

10 Kawbangah oh naah maw to tiah tapom pae? Tangyat hin a aah pacoengah maw? To tih ai boeh loe aat ai na ah? Aah pacoengah na ai, aat ai na ah ni toenghaih to hnuk boeh.

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 Anih loe tangyat hin aat o ai, toe to toenghaih to nihcae mah hnuk o toeng, tangcaanawk boih ih ampa ah a oh hanah, Abraham loe tangyat hin aat ai naah ni, tanghaih hoiah kaom toenghaih tacik tangyat hin aah angmathaih to hnuk boeh.

І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 Abraham loe tangyat hin aat kaminawk ih ampa khue na ai ni, tangyat hin aat ai naah Abraham tanghaih khokkong pazui kaminawk boih ih ampa ah doeh oh.

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 Abraham loe long qawktoepkung ah om tih, tiah lokkamhaih to oh: to lokkamhaih loe Abraham mah kaalok pazui pongah na ai ni, tanghaih rang hoiah kaom toenghaih hoiah ni oh.

Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.

14 Kaalok hoiah hing kaminawk mah qawk to toep o nahaeloe, tanghaih loe avanghaih tidoeh om mak ai ueloe, lokkamhaih doeh azom pui ah ni om tih boeh:

Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.

15 Kaalok mah palungphuihaih to ohsak: kaalok om ai ahmuen ah loe zaehaih doeh om ai.

Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.

16 Abraham ih caanawk boih khaeah tahmenhaih rang hoiah kaom lokkamhaih to caaksak hanah, tanghaih loe lokpui koekah oh; lokkamhaih loe kaalok thungah kaom kaminawk han khue na ai ni, kaminawk boih ih ampa ah kaom, Abraham tanghaih tawn kaminawk boih khaeah doeh om tih,

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 Abraham loe kadueh kaminawk hinghaih paekkung, kaom ai hmuennawk omsakkung hoi a tang ih Sithaw hmaa ah, (Nang loe acaeng kaminawk boih ih ampa ah kang sak boeh, ) tiah tarik ih lok to oh.

як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе, “— перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 Na caanawk loe to tiah om o nasoe, tiah anih khaeah thuih ih lok baktih toengah, Abraham mah kai loe acaengnawk ih ampa ah ka om tih, tiah oephaih to tawn ai, toe tanghaih rang hoiah oephaih a tawnh pongah ni, anih loe acaengnawk boih ih ampa ah oh.

Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“

19 Abraham loe (saning cumvaito thuemtham oh boeh, ) Sarah doeh caa kak, toe tanghaih thazok ai, kadueh baktiah kaom a takpum doeh poek khing ai.

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,

20 Anih loe Sithaw lokkamhaih nuiah palunghaenghaih tawn ai, tanghaih bangah thacak moe, Sithaw to pakoeh;

і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

21 lokkamhaih sah Sithaw loe lokkam ih baktiah sak thaih, tiah kacaak tanghaih to a tawnh.

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 To pongah, anih to kami katoeng ah tapom.

Тому й „залічено це йому в праведність“.

23 Anih to katoeng kami ah tapom, tiah tarik ih lok loe anih han khue tarik ai;

Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,

24 aicae han doeh tarik ah oh toeng, aicae Angraeng Jesu duekhaih thung hoi pathawkkung Anih to a tang o nahaeloe, to tiah tanghaih to aicae toenghaih ah tapom pae toeng tih;

а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 Jesu loe aicae zaehaih pongah duek hanah angpaek moe, aicae toenghaih hnuk hanah duekhaih thung hoi angthawk let boeh.

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.