Rom 11
1 To tih nahaeloe, Sithaw mah angmah ih kaminawk to pahnawt sut boeh maw? Pahnawt sut ai, tiah ka thuih. Kai doeh Israel acaeng maeto ah ka oh, Abraham ih atii ah ka oh moe, Benzamin acaeng ah ni ka oh toeng.
Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
2 Sithaw loe angmah panoek coek ih angmah ih kaminawk to pahnawt sut ai. Elijah mah, Cabu thungah Israel kaminawk koeh ai amtuengsak hanah Sithaw khaeah khawbangmaw lawk a thuih, tito na panoek o ai maw?
Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
3 Anih mah, Angraeng, nang ih tahmaanawk to a hum o, nang bokhaih imnawk doeh a phraek o; kaimah bueng ni anghmat boeh, kai doeh hum han ang pakrong o, tiah thuih.
„Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
4 Toe Sithaw mah anih khaeah kawbangmaw lok pathim pae? Sakcop ih krang Baal hmaa ah khokkhu cangkrawn ai kaimah hanah pahoe ih kami sang sarihto oh o vop, tiah a naa.
Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
5 To baktih toengah vaihi doeh a tahmenhaih rang hoiah qoih ih anghmat kami maeto oh vop.
Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
6 Tahmenhaih rang hoiah om nahaeloe, toksakhaih rang hoiah om mak ai boeh: to tih ai nahaeloe tahmenhaih loe tahmenhaih ah om mak ai. Toe toksakhaih rang hoiah ni om nahaeloe, tahmenhaih hoiah om mak ai boeh: to tih ai nahaeloe toksakhaih loe toksakhaih ah om mak ai.
А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
7 To tih nahaeloe kawbangmaw oh boeh? Pakrong ih hmuen to Israel mah hnu ai: qoih ih kami mah ni hnuk, kalah kaminawk loe mikmaeng o,
Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
8 (Sithaw mah iih angmuethaih muithla, hnuk han ai ih mik, thaih han ai ih naa to nihcae khaeah paek; ) tiah tarik ih Cabu loe vaihni ah akoep boeh.
як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
9 David mah doeh, Nihcae ih caboi loe nihcae hanah, dongh, thaang, amthaekhaih hoi a sak o ih baktiah pathok let ih hmuen ah om nasoe:
А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
10 nihcae mah hnuk o thaih han ai ah, mik amtueng pae hmah nasoe loe, kaengkuu o poe nasoe, tiah thuih.
нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
11 To tih nahaeloe, nihcae loe angthawk thai ai khoek to amthaek o boeh maw? tiah ka thuih, To tiah om ai: nihcae utsak hanah, nihcae amtimh o pongah ni Gentelnawk khaeah pahlonghaih to phak.
Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
12 Vaihi nihcae amtimhaih loe long angraenghaih ah oh lat boeh, nihcae mah pathlong ih hmuen to Gentelnawk angraenghaih ah om nahaeloe, nihcae akoephaih mah cae loe nazetto maw angraenghaih omsak aep tih?
А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
13 Kai loe Gentelnawk hanah patoeh ih kami ah ka oh baktih toengah, nangcae Gentelnawk khaeah lok kang thuih o:
Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
14 kawbangah doeh taksa ah kaimah ih kaminawk to utsak moe, nihcae thung ih thoemto kaminawk ka pahlong thai hanah, ka sak ih tok to kam oek haih.
може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
15 Nihcae pahnawt suthaih to long angdaeh lethaih ah om nahaeloe, nihcae talawkhaih mah cae loe, duekhaih thung hoi kahing baktiah na ai maw om tih?
Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
16 Naep hmaloe ih takaw to ciim nahaeloe, takaw loe ciim boih; tangzun to ciim nahaeloe, tanghangnawk doeh ciim o.
А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
17 Nangcae loe, taw ih Olive thing ah na oh o, thoemto tanghangnawk loe angkhaeh o ving boeh pongah, nangcae to Olive thing nuiah pacong ah oh, to tiah Olive thing ih tangzun hoi athawk nawnto caak angbom kami ah na oh o nahaeloe,
Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
18 angkhaek tanghangnawk to amoek o thuih hmah. Nam oek o thuih nahaeloe, nangcae mah tangzun to tha na paek o ai, tangzun mah ni nangcae han tha ang paek o, tito panoek oh.
то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
19 Kai pacong hanah ni, to tanghangnawk to khaeh ving, tiah na poek doeh om tih.
Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
20 Na poekhaih loe hoih; tang ai pongah nihcae loe angkhaeh o, nangcae loe tanghaih hoiah nang doet o. Toe poeksang o hmah, zithaih palungthin to tawn oh:
Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
21 tanghang tangtangnawk mataeng doeh Sithaw mah paquem ai nahaeloe, nangcae doeh paquem mak ai.
Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!
22 To pongah Sithaw hoihhaih hoi kanung parai danpaekhaih to poek oh: amtimh kaminawk nuiah, kanung parai danpaekhaih to oh; toe nangcae khaeah loe hoihaih to oh, anih hoihhaih thungah na oh o poe nahaeloe, nangcae khaeah hoihhaih to om poe tih, to tih ai nahaeloe nangcae doeh pakhruh ving tih.
Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
23 Nihcae doeh tanghaih tawn o nahaeloe, to akung ah pacong toeng tih: Sithaw mah nihcae to akung ah pacong let thaih.
Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
24 Nangcae loe taw ih olive thing to pakhruk moe, tling ih kahoih olive thing pongah pacong ih tanghang ah na oh o nahaeloe, angmacae ih Olive thing tangtang nuiah cae loe hae tanghang tangtangnawk hae, kawkruk maw pacong thai aep tih?
Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
25 Nawkamyanawk, Gentelnawk akoephaih ni pha ai karoek to thoemto Israelnawk loe palung maeng o, tiah thuih ih hae lok tamqu hae panoek ai ah ohsak han kang koeh o haih ai, to tih ai nahaeloe nangmacae aling hanah nangmacae mikhnuk ah palungha kami ah na om o moeng tih.
Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
26 Israelnawk boih pahlong ah om o tih: loisakkung loe Zion hoiah angzo ueloe, Jakob acaeng Sithaw panoek ai ah khosakhaih to anghmasak tih;
і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
27 nihcae zaehaihnawk to ka takhoe pae han, hae loe nihcae khaeah ka sak ih lokmaihaih ah oh, tiah tarik ih oh.
і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
28 Nangcae khaeah tamthanglok hoih phak thai hanah, Israelnawk loe Sithaw ih misa ah oh o: toe qoihhaih bangah loe, ampanawk rang hoiah nihcae loe Sithaw mah palung ih kami ah oh o.
Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
29 Sithaw loe a paek ih tangqum hoi a kawk ih kaminawk nuiah poek amkhraihaih tawn ai.
Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
30 Nangcae doeh canghniah loe Sithaw ih lok na tahngai o ai, toe nihcae mah lok tahngai o ai pongah ni nangcae mah vaihi palungnathaih to na hnuk o:
Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
31 nangcae khaeah amtuengsak ih palungnathaih rang hoiah nihcae mah palungnathaih hnuk o toeng hanah, nihcae loe vaihi lok tahngai o ai boeh.
так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
32 Sithaw mah kami boih nuiah palungnathaih tawnh thai hanah, kami boih lok tahngai ai ah ohsak. (eleēsē g1653)
Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх. (eleēsē g1653)
33 Aw, Sithaw palunghahaih hoi panoekhaih loe kawkruk maw kawk moe len! A lokcaekhaih loe mi mah doeh panoek thai ai, a caehhaih loklamnawk to pakrong khing caedoeh hnu thai ai!
О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
34 Angraeng poekhaih panoek mi maw kaom? To tih ai boeh loe mi maw Anih han poekhaih kahoih paekkung ah kaom?
„Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
35 To tih ai boeh loe Anih mah pathok let hanah mi mah maw Anih hanah hmuen paek vaih?
Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
