Jakob 1
1 Angraeng Jesu Kri hoi Sithaw ih tamna, Jakob mah, kalah prae ah ampraek phang acaeng hatlai hnettonawk khaeah: ban kang sin o.
Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!
2 Nawkamyanawk, congca pacuekhaih thungah nam timh o naah, anghoehaih ah poek oh;
Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
3 na tang o haih dan tanoekhaih mah palungsawkhaih tacawtsak, tito panoek oh.
знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4 Toe hmuen boih ah na koep o moe, angaihaih na tawnh o han ai ah, palungsawkhaih atho to amtueng nasoe.
А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.
5 Nangcae thung ih mi kawbaktih mah doeh palunghahaih angaih nahaeloe, paawthaih tawn ai ah kaminawk boih han paekkung, Sithaw khaeah hni o nasoe, na hnik o pongah Anih mah na zoeh mak ai, to tiah na hnik o nahaeloe na paek o tih.
А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.
6 Toe nihcae mah palunghaenghaih tawn ai ah, tanghaih hoiah hni o nasoe. Palunghaenghaih tawn kami loe takhi mah ahnuk ahma hmuh ih tuipui ih tuiphu baktiah ni oh.
Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7 To baktih kami loe Angraeng khae hoi tih hmuen doeh hnuk han poek hmah nasoe;
Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.
8 poekhaih kangphae kami loe a caehhaih loklam boih ah kacakah angdoe thai ai kami ah oh.
Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.
9 Kami tlim ah khosah nawkamya loe kasangah tapom tahang boeh pongah anghoe nasoe.
А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,
10 Toe angraeng kami loe pakhrak tathuk boeh: anih loe apawk baktiah ni anghma tih.
а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —
11 Phroh loe ni tacawt moe, bet naah azaem, apawk to angmuenh moe, a krang hoihhaih doeh anghmat: to baktih toengah long angraeng kami doeh a caehhaih loklamnawk ah anghma toeng tih.
бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
12 Pacuekhaih pauep thaih kami loe tahamhoih: Angraeng palung kaminawk khaeah lokkamhaih paek baktih toengah, anih loe hinghaih lumuek to hnu tih.
Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13 Mi mah doeh pacuekhaih tong naah, Kai loe Sithaw mah ang pacuek, tiah thui hmah nasoe: Sithaw loe kasae pacaenghaih hoiah kami to pacuek thai ai, Anih mah loe mi kawbaktih doeh pacuek vai ai.
Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14 Toe mi kawbaktih doeh a taksa koehhaih hoiah zoek moe, zaeh ving naah ni, zae pacuekhaih thungah amtimh.
Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
15 Taksa koehhaih loe zokpom moe, zaehaih to tapen: zaehaih qoeng khuek naah duekhaih to tapen.
Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
16 Kang palung o ih nawkayanawk, aling thaih koi kami ah om o hmah.
Не обма́нюйтесь, брати мої любі!
17 Kahoih tangqum boih hoi coek koi kaom ai tangqum boih loe ranui bang hoiah ni angzoh, aanghaih boih sahkung Ampa khae hoiah ni angzoh, anih loe amkhrai thai ai, tahlip baktiah doeh anghma ving thai ai.
Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18 A sak ih hmuennawk thungah athai tangsuek thingthai baktiah a oh o thai hanah, a koehhaih baktiah loktang lok hoiah ni aicae hae ang tapenh.
Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.
19 To pongah, kang palung o ih nawkamyanawk, kami boih mah lok tahngaihaih bangah rang o nasoe loe, lokthuihaih bangah amzai o nasoe.
Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.
20 Kami palungphuihaih mah Sithaw toenghaih to tacawtsak ai.
Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.
21 To pongah panuet thok hmuennawk hoi kasae hmuen poekhaihnawk boih to toengh oh loe, nangcae ih muithla pahlong thaih, a thungah tling ih lok to kanaem palungthin hoiah talawk oh.
Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
22 Thuih ih lok tahngai kami khue na ai ah, thuih ih lok baktiah sah kami ah om oh, to tih ai nahaeloe, nangmah hoi nangmah angling kami ah ni na om o tih.
Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
23 Lok to a thaih, toe sah ai kami loe, hmaidan pongah angmah ih krang khen kami baktiah ni oh:
Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —
24 angmah hoi angmah to angkhet moe, a caeh ving pacoengah, anih loe kawbaktih kami maw, tito panoek ai pahnet roep kami baktiah ni oh.
бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.
25 Toe coek koi kaom ai loihhaih kaalok khen kami loe, thuih ih lok pahnet ving kami baktih na ai, thuih ih lok baktiah sah kami ah oh, to baktih kami loe a tok sakhaih pongah tahamhoihaih hnu tih.
А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!
26 Nangcae thung ih kawbaktih kami doeh Sithaw zom parai baktiah amtueng, toe lokthuih angsum ai kami loe, angmah hoi angmah angling kami ah ni oh, to kami ih bokhaih loe azom pui ni.
Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!
27 Raihaih tongh naqah hoi lamhmainawk khetzawnhaih, long nui hmuenmae pongah amhnong ai ah khosakhaih loe, Sithaw hoi Ampa hmaa ah kaciim bokhaih ah oh.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
