Y Checho Y Apostoles Sija 16

1 YA mato güe locue Derbe yan Lystra: Ya estagüe, estaba güije un disipulo na y naanña si Timoteo, lajin un palaoan Judio, ni y manjonggue; lao y tataña Griego.

[Павло] прийшов у Дервію та Лістру. Там був учень, на ім’я Тимофій. Його мати була віруючою юдейкою, а батько – греком.

2 Ya gosmauleg y famaña gui mañelo ni y mangaegue Lystra yan Iconio.

Про Тимофія добре свідчили брати з Лістри та Іконії.

3 Güiya malago Pablo na ujasija jumanao: ya quinene ya ninamasirconsida, sa pot y Judio sija ni y mangaegue güije na lugat: sa todoja tumungo na y tataña Griego.

Павло схотів узяти його із собою в подорож і, узявши, обрізав його заради юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали, що його батько був греком.

4 Ya anae jajanagüe todo y siuda sija, manmanae para ujaadaje, y tinago sija, ni y tinago y apostoles yan y manamco ni y mangaegue guiya Jerusalem.

Проходячи через міста, [Павло й брати] закликали віруючих дотримуватися рішень, прийнятих апостолами та старійшинами в Єрусалимі.

5 Ayonae y iglesia sija nae mumemetgot y jinenggue, ya lumalamegae y numero cada jaane.

А церкви зміцнювались у вірі та кількісно зростали щодня.

6 Ya anae jajanagüe todo inanacon tanon Frygia, yan Galasia, ya manchinema ni y Espiritu Santo na ujapredica y sinangan guiya Asia;

Вони проходили через Фригію та Галатійську місцевість, але Дух Святий не дозволив звіщати Слово в Азії.

7 Ya anae manmato jijot y Misia, manmalago na ufanjanao para Bitinia: lao ti manpinelo ni y Espiritun Jesus na ufanjanao;

Коли підійшли до Місії, спробували піти до Вітинії, але Дух Ісуса не дозволив.

8 Ya manmalofan oriyan Misia, ya manunog Troas.

Вони пройшли Місію та прийшли в Троаду.

9 Ya anae puenge, jalie si Pablo un vision, na un taotao Masedonia, tumotojgue güije ya gumagagao güe ilegña: Mamaela mague guiya Masedonia ya unayudajam.

Уночі Павлові було видіння: з’явився чоловік із Македонії, який стояв і благав його: «Прийди до Македонії та допоможи нам!»

10 Ya anae munjayan jalie y vision, enseguidas manmalagojam na manjanao para Masedonia, ya pinelonmame na y Señot umagangjam para inpredica y ibangelio guiya sija.

Після цього видіння, ми вирішили відразу ж піти до Македонії, зрозумівши, що Бог кличе нас проповідувати їм Добру Звістку.

11 Ya anae mangagamajam guinin Troas, manmatojam gui tunas na chalan para Samotrasia, ya y inagpaña na jaane manmatojam Neapolis;

Отже, з Троади ми відпливли прямо в Самофракію, а наступного [дня] – у Неаполь;

12 Ya desde ayo asta Filipos, ni y mas dangculo na siuda güije na patte guiya Masedonia, yan un colonia romana: ya mañagajam güije na siuda unos cuantos na jaane.

звідти ж – до [міста] Филиппи, що було [римською] колонією та головним містом тієї частини Македонії, і залишилися в тому місті на декілька днів.

13 Ya y sabado na jaane, manjanaojam juyong gui siuda gui oriyan sadog, anae pinelonmame un lugat tinayuyut: ya manmatachongjam ya incuentuse y famalaoan sija ni y mandaña güije.

У Суботу ми вийшли за ворота до річки, де, за звичаєм, було місце для молитви. Присівши, почали розмовляти з жінками, які там зібралися.

14 Ya un palaoan na y naanña si Lydia, na manbebende purpura gui siudad Tiatira, ni y jaadodora si Yuus, jajungogjam; sa binaba y corasonña ni y Señot para uatituye y jasasangan si Pablo.

Серед них була одна, на ім’я Лідія, з міста Тіятира, вона торгувала пурпуровою тканиною. [Лідія] шанувала Бога. Господь відкрив її серце, щоб уважно сприймала все сказане Павлом.

15 Ya anae matagpange y palaoan, yan y guimaña, jagagaojam ilegña: Yaguin injisga na fiet yo gui Señot, fanjalom gui guimajo, ya infañaga güije. Ya jaafuetsasjam.

Після того, як вона та її родина були охрещені, [Лідія] запросила нас, кажучи: «Якщо ви вважаєте мене вірною Господеві, то зайдіть до мого дому й живіть». І переконала нас.

16 Ya susede anae manjanaojam para lugat tinayuyut, na manasodajam yan un patgon na palaoan na gae espiritu Pitonico, ni y janafangana megae y amuña pot y manadibibina:

Одного дня, коли ми йшли до місця молитви, нас зустріла служниця, яка мала віщунського духа. Ворожінням вона приносила великий прибуток своїм господарям.

17 Ya jadadalag si Pablo yan jame, ya umaagang ilegña: Este sija na taotao y tentago y Gueftaquilo na Yuus ni y fumanuejit ni y chalan y satbasion.

Вона, ідучи за Павлом та за нами, голосно казала: «Ці люди – раби Всевишнього Бога, які звіщають вам шлях спасіння!»

18 Ya este finatinasña y palaoan megae na jaane. Lao si Pablo gosninaestotba ya jabira güe ya ilegña ni y espiritu: Jutago jao pot y naan Jesucristo na unjuyong guiya güiya. Ya jumuyong güijeja na ora.

Вона це робила упродовж багатьох днів. Тоді, обурившись, Павло обернувся й промовив духові: «В ім’я Ісуса Христа наказую тобі: вийди з неї!» І тієї ж миті [дух] вийшов із неї.

19 Ya anae jalie y amuña na mapos y ninanggaña para ufangana, maguut si Pablo yan Silas, ya macone guato gui plasa gui menan manmagas,

Коли господарі служниці побачили, що їхня надія на прибуток пропала, вони схопили Павла та Силу й повели на площу до керівників [міста].

20 Ya anae manmacone guato gui manmagas y lay, ilegña: Este sija na taotao. Judios ya jaatbororota y siudata,

Привівши їх до магістрату, сказали: «Ці люди – юдеї, що каламутять наше місто

21 Ya manmamananagüe costumbre ni y ti combiene para jita na utaresibe, ni utaadaje, sa jita taotao Roma.

й звіщають звичаї, які нам, римлянам, не дозволено ні приймати, ні виконувати».

22 Ya mangajulo y linajyan taotao ya mandaña contra sija: ya y manmagas sija jatiteg guiya sija y magaguñija, ya manmanago na ufanmasaulag.

Натовп теж повстав проти них, і керівники [міста], здерши з них одяг, наказали побити їх палицями.

23 Ya anae esta megae na sinaulag ni y manmasaulagñija, manmapolo gui jalom calaboso, ya maencatga y atcaede na uguesadje sija.

Завдавши їм багато ударів, кинули у в’язницю та наказали тюремникові пильно їх охороняти.

24 Ya ayo y rumesibe este na tinago, manpinelo sija guiya jalolom na calaboso, ya jaguesgode y adengñija gui sipo.

Отримавши такий наказ, він кинув їх у внутрішню в’язницю й забив їхні ноги в колоду.

25 Ya y tatalo puenge manaetae si Pablo yan Silas, yan jacantaye si Yuus alabansa sija: ya manjiningog ni ayo sija y manmaprereso.

Опівночі Павло та Сила молилися та співали пісні Богові, а в’язні слухали їх.

26 Ya derepente guaja güije un dangculon linao, ya asta y simienton y calaboso yinengyong: ya enseguidas manmababa todo y petta, ya todo y preso manmapula y guedenñija.

Аж раптом стався сильний землетрус, так що основи в’язниці похитнулися. Одразу всі двері відчинилися, і ланцюги на всіх відстебнулися.

27 Ya anae magmata y atcaede, ya jalie na mababa y pettan y calaboso, jalagnos y espadaña ya malago na upuno maesa güe, sa pineloña na manmalago y preso sija.

Коли тюремник прокинувся й побачив усі двері в’язниці відчиненими, то взявся за меч і хотів убити себе, думаючи, що в’язні втекли.

28 Lao si Pablo umagang ni y dangculo na inagang, ilegña: Chamo munalalamen jao: sa estagüejamja todos.

Але Павло голосно сказав: ―Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!

29 Ayonae mangagao candet sija, ya tumayog jalom, ya mato manlalaolao ni y minaañao, ya podong gui menan Pablo yan Silas,

Тоді [тюремник], попросивши факел, ускочив до [в’язниці] та, тремтячи, упав перед Павлом та Силою.

30 Ya jacone sija juyong, ya ilegña: Señores, jafa jufatinas para jusatbo?

Він вивів їх на вулицю та спитав: ―Панове, що мені робити, щоб отримати спасіння?

31 Ya sija ilegñija: Jenggue y Señot Jesus ya unsatbo yan y iya guimamo.

Вони відповіли: ―Віруй у Господа Ісуса, і отримаєш спасіння ти й весь твій дім!

32 Ya masangane güe ni y sinangan y Señot, yan todo y mañasaga gui guimaña.

І проповідували Слово Господнє йому та всім, хто був у його домі.

33 Ya ayoja na ora gui puenge nae jacone ya jafagase y sinaulagñija: ya matagpange güe enseguidas yan todo y iyoña.

Тієї ж нічної години [тюремник] узяв їх та обмив їхні рани. Потім негайно був охрещений він зі всіма своїми.

34 Ya jacone sija guato gui guimaña ya japlantaye nañija gui menañija, ya ninasenmagof sa jajonggue si Yuus yan todo y iya guimaña.

Привівши їх до свого дому, накрив для них стіл. І разом зі всіма домашніми радів, що повірив у Бога.

35 Ya anae egaan na jaane, manmanago y manmagas sargento sija ilegñija: Setta ayo sija na taotao ya ufanjanao.

Коли настав день, керівники [міста] надіслали своїх слуг сказати [тюремникові]: «Відпусти цих людей!»

36 Ya y atcaede jasangane si Pablo ni este na sinangan, ilegña: Manmanago y manmagas na infanmasotta: ya pago fañuja ya infanjanao en pas.

Тюремник сказав Павлові: ―Керівники [міста] надіслали [наказ] відпустити вас. Отже, ви можете йти з миром!

37 Lao si Pablo ilegña nu sija: Janafanmasaulagjam sin infanmaecungog, yan manmapresojam, ya taotao Roma jamja: ya pago inmanafanjuyong sin infanatungo? Aje: lao nafanmato ya sija unafanjuyongjam.

Але Павло сказав їм: ―Нас побили прилюдно, без судового розгляду, і, хоча ми громадяни Риму, кинули до в’язниці, а тепер вони бажають таємно нас вигнати? Ні! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!

38 Ya y sargento sija jasangane y manmagas ni este na sinangan: ya ninafanmaañao anae jajungog na taotao Roma sija.

Слуги передали ці слова керівникам [міста]. Почувши, що [Павло та Сила] – римляни, ті перелякалися.

39 Ya manmato ya manmagagao sija, ya anae manatanjuyong, manmagagao na ufanjuyong gui siuda.

Вони прийшли та вибачилися перед ними, вивели їх із [в’язниці] та благали, щоб вони залишили місто.

40 Ya anae manjuyong gui calaboso, manjalom gui guima Lydia; ya anae jalie y mañelo, jaconsuela ya manjanao.

Вийшовши з в’язниці, Павло та Сила попрямували до [дому] Лідії, де зустріли братів та підбадьорили їх. Після цього вони пішли далі.