Mateo 22
1 Orduan Iesus ihardesten çuela, berriz minça cequién comparationez, cioela.
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2 Comparatu da ceruètaco resumá, bere semearen ezteyac eguin cituen regue batequin.
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3 Eta igor citzan bere cerbitzariac ezteyetara gomitatuén deitzera: baina etziraden ethorri nahi içan.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4 Berriz igor ceçan berce cerbitzariric, cioela, Erreçue gomitatuey, Huná, apprestatu dut neure barazcaria, ene cecenac eta haraquey guicenduac haraqueitatu dirade, eta gucia prest da: çatozte ezteyetara.
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
5 Baina hec conturic eguin gabe ioan citecen: bata bere bordarat, eta bercea bere merkatalgoarát.
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 Eta bercéc hatzamanic haren cerbitzariac iniuria eta hil citzaten.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 Eta regue ençunic hori asserré cedin: eta igorriric bere gendarmesac, deseguin citzan guicerhaile hec, eta hayen hiria erra ceçan.
Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 Orduan dioste bere cerbitzariey, Ezteyac prest badirade, baina gomitatu ciradenac, eztirade digne içan.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Çoazte bada bide cantoinetara, eta eridenen dituçuen guciac dei itzaçue ezteyetara.
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 Eta cerbitzari hec ilkiric bidetara, bil citzaten eriden cituzten guciac, hambat gaichtoac nola onac: eta bethe cedin ezteyén lekua, mahainean iarriric ceudenéz.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 Eta sarthu cenean regue mahainean iarriric ceudenén ikustera, ikus ceçan han guiçombat eztey arropaz veztitua etzenic.
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12 Orduan diotsa, Adisquideá, nola huna sarthu aiz eztey arropá eztuala? Eta ahoa boça cequión.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
13 Orduan erran ciecén reguec cerbitzariey, Oinetan eta escuetan estecaturic, ken eçaçue, eta egotzaçue campoco ilhumbera: han içanen da nigar eta hortz garrascots.
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14 Ecen anhitz dirade deithuac, eta guti elegituac.
Багато бо званих, мало ж вибраних.
15 Orduan appartaturic Phariseuéc conseillu har ceçaten nola hura hatzaman liroiten hitzean.
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16 Eta igorten dituzte harengana bere discipuluac Herodianoequin, dioitela, Magistruá, baceaquiagu eguiati aicela, eta Iaincoaren bidea eguiazqui iracasten duála, eta nehoren ansiaric eztuála: ecen ezago guiçonén apparentiara behá:
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17 Erraguc bada, cer irudi çaic? bidezco da Cesari tributaren emaitea, ala ez?
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18 Eta eçaguturic Iesusec hayen malitiá, dio, Cergatic tentatzen nauçue hypocritac?
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19 Eracustaçue tributeco monedá. Eta hec presenta cieçoten dinerobat.
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20 Eta erraiten draue, Norena da imagina haur eta scribua?
І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
21 Diotsate, Cesarena. Orduan erraten draue, Renda ietzoçue beraz Cesaren diradenac, Cesari: eta Iaincoaren diradenac, Iaincoari.
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22 Eta hori ençunic, mirets ceçaten: eta hura vtziric ioan citecen.
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23 Egun hartan ethor citecen harengana Sadduceuac, resurrectioneric eztela dioitenac, eta interroga ceçaten,
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24 Cioitela, Magistruá, Moysesec erran dic, Baldin norbeit hil bada haourric vkan gabe, haren anayeac aliançagatic harturen du haren emaztea, eta leinu eguinen drauca bere anayeri.
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25 Eta cituán gure artean çazpi anaye: eta lehena ezconduric hil ciedián: eta leinuric etzuenaren gainean, vtzi cieçoan bere emaztea bere anayeri.
Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
26 Eta halaber bigarrenac eta hirurgarrenac, çazpigarrenerano.
так само й другий брат, і третїй аж до семого.
27 Eta gucién ondoan hil ciedián emaztea-ere.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
28 Resurrectionean bada, çazpietaric ceinen emazte içanen da? ecen guciéc vkan dié hura.
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29 Eta ihardesten duela Iesusec dioste, Huts eguiten duçue Scripturác eta Iaincoaren verthutea iaquin gabez.
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
30 Ecen resurrectionean eztu nehorc emazteric hartzen ez emaiten ezconçaz: baina dirade Iaincoaren Aingueruäc ceruän beçala.
Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31 Eta hilén resurrectioneaz den becembatean, eztuçue iracurri cer Iaincoaz erran içan çaiçuen, dioela,
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32 Ni naiz Abrahamen Iaincoa, eta Isaac-en Iaincoa, eta Iacob-en Iaincoa? Iaincoa, ezta hilén Iaincoa, baina viciena.
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33 Eta hori ençunic gendetzeac spanta citecen haren doctrináz.
І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 Phariseuac bada, ençunic ecen Sadduceuac ichildu cituela, bil citecen elkargana.
Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 Eta interroga ceçan hetaric batec, Legueco doctorac, tentatzen çuela hura, eta cioela,
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 Magistruá, cein da manamendu handia Leguean?
Учителю, котора заповідь велика в законі?
37 Eta Iesusec erran cieçón, Onhetsiren duc eure Iainco Iauna eure bihotz guciaz, eta eure arima guciaz, eta eure pensamendu guciaz.
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 Haur duc manamendu lehena eta handia.
Се перва й велика заповідь.
39 Eta bigarrenac hura irudi dic, Onhetsiren duc eure hurcoa eure buruä beçala.
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 Bi manamendu hautaric Legue gucia eta Prophetác dependitzen dituc.
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 Eta bildu ciradenean Phariseuac, interroga citzan Iesusec,
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 Cioela, Cer irudi çaiçue Christez? noren seme da? Diotsate, Dauid-en.
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Eta dioste, Nola beraz Dauid-ec Spirituz deitzen du hura Iaun? dioela,
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 Erran drauca, Iaunac ene Iaunari, Iar adi ene escuinean, eçar ditzaquedano hire etsayac hire oinén scabella.
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Beraz baldin Dauid-ec deitzen badu hura Iaun, nola da haren seme?
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 Eta nehorc ecin ihardets cieçoyon hitzic: ez nehor etzequión ventura guehiagoric egun harçaz harat interrogatzera.
І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
