< ՂՈԻԿԱՍ 1 >

1 Քանի շատեր ձեռնարկեցին կարգի դնել մեր մէջ հաստատ գիտցուած բաներուն պատմութիւնը,
Пативало Феофило, бут мануша линэ тэ стидэн и тэ запистросарэн роспхэнимос пала кода, со сас. Када роспхэндэ амэнди мануша, савэ майанглал дикхэнас вся пэстирэ якхэнца тай ашыле бутярнэ Лавэстирэ. Важ кода мэ тховдэм андо води мишто вся тэ ужанав, со сас майанглал, и екх пала авэр тэ запистросарав тути.
2 ինչպէս սկիզբէն աւանդեցին մեզի ականատես վկաները եւ խօսքին սպասաւորները,
3 ինծի՛ ալ՝ որ սկիզբէն հետեւած էի այդ բոլոր բաներուն՝ յարմար թուեցաւ կարգով գրել քեզի, պատուակա՛ն Թէոփիլոս,
4 որպէսզի գիտնաս ստոյգը այն բաներուն մասին՝ որոնց համաձայն կրթուեցար:
Тунчи ту полэса: кода, со ту ашундян, исин чячимос.
5 Հրէաստանի Հերովդէս թագաւորին օրերը՝ Աբիայի դասէն Զաքարիա անունով քահանայ մը կար, որուն կինը Ահարոնի աղջիկներէն էր, անունը՝ Եղիսաբէթ:
Андэ деса, кала андэ Иудея сас тхагараса Иродо, сас мануш, савэс акхарэнас Захария, андай рашая Авиястирэ стидимастар, и лэстэ сас ромни андав родо Аароноско, акхарэнас ла Елизавета.
6 Երկուքն ալ Աստուծոյ առջեւ արդար էին, անմեղադրելի կերպով ընթանալով Տէրոջ բոլոր պատուիրաններուն եւ կանոններուն համաձայն:
Онэ лэдуй сас жужэ англав Дэл, жувэнас пав всаворо запхэнимос Раеско бидошако.
7 Զաւակ չունէին, որովհետեւ Եղիսաբէթ ամուլ էր, ու երկուքն ալ յառաջացած տարիք ունէին:
Лэндэ на сас бэяцэн, колэстар со Елизавета сас бибэяцэндири, и онэ лэдуй сас андэ бэрша пхурэ.
8 Մինչ ան՝ իր դասին օրերը հասնելուն համար՝ քահանայութիւն կը կատարէր Աստուծոյ առջեւ,
Екхвар авиля вряма рашаенди лэстирэ стидимастар тэ терэл бути англав Дэл.
9 քահանայութեան սովորութեան համաձայն՝ իրեն վիճակուեցաւ Տէրոջ տաճարը մտնել եւ խունկ ծխել:
Сар сас прилито машкар рашая, онэ шутэ жребиё, и прижыляпэ Захариясти тэ зажал андо храмо лэ Раеско тэ пхабарэл ладано.
10 Ժողովուրդին ամբողջ բազմութիւնը դուրսը աղօթքի կայնած էր՝ խունկի ժամուն:
Андэ кодья ж вряма, кала вов пхабарэлас ладано, всаворэ мануша мангэнаспэ Дэвлэс аври.
11 Այդ ատեն Տէրոջ հրեշտակը երեւցաւ անոր, ու կայնեցաւ խունկի զոհասեղանին աջ կողմը:
Тунчи вов удикхля ангелос Раестирэс, саво тэрдёлас пай право риг лэ жэртвеникоско, кай пхаболас о ладано.
12 Երբ Զաքարիա տեսաւ՝ վրդովեցաւ, եւ վախը համակեց զինք՝՝:
Захария сар удикхля лэс, бари дар авиля пэр лэстэ, и вов на жангля, со тэ терэл.
13 Հրեշտակը ըսաւ անոր. «Մի՛ վախնար, Զաքարիա՛, որովհետեւ քու աղերսանքդ ընդունուեցաւ: Կինդ՝ Եղիսաբէթ որդի մը պիտի ծնանի քեզի, եւ անոր անունը Յովհաննէս պիտի կոչես:
Ангело пхэндя лэсти: — На дара, Захария! Ашундя о Дэл мангимос тиро. И ромни тири, Елизавета, бэянэла тути шаворэс, и акхарэса лэс Иоано.
14 Քեզի ուրախութիւն ու ցնծութիւն պիտի ըլլայ, եւ շատեր պիտի ուրախանան անոր ծնունդին համար.
Авэла тути баро радомос, и бут мануша авэна тэ радонпэ, кай вов бэяндиля.
15 որովհետեւ Տէրոջ առջեւ մեծ պիտի ըլլայ: Ո՛չ գինի պիտի խմէ, ո՛չ ալ օղի, ու դեռ իր մօր որովայնէն Սուրբ Հոգիով պիտի լեցուի,
Вов авэла баро англав Рай, на авэла тэ пэл ни мол, ни матимаско пимо и пхэрдёла Свэнто Духоса майанглал, сар вов бэяндёла.
16 եւ Իսրայէլի որդիներէն շատերը պիտի դարձնէ Տէրոջ՝ իրենց Աստուծոյն:
Бутэн Израилёстирэ шавэн вов рисарэла палпалэ кав лэнго Рай о Дэл
17 Ինք պիտի գայ անոր առջեւէն՝ Եղիայի հոգիով ու զօրութեամբ, հայրերուն սիրտը վերադարձնելու դէպի զաւակները, եւ անհնազանդները՝ արդարներուն իմաստութեան, որպէսզի պատրաստէ Տէրոջ բարեյօժար ժողովուրդ մը»:
и авэла тэ жал англав Лэстэ андо духо и зор Илиястири, кай тэ рисарэл и водя лэ дадэндирэ кай лэнди бэяцэ, и найкандунэн кав гындо чячимастирэн манушэн, кай тэ гытосарэ манушэн, кала авэла о Рай Дэл.
18 Զաքարիա ըսաւ հրեշտակին. «Ի՞նչպէս գիտնամ ատիկա, որովհետեւ ես ծեր եմ, ու կինս յառաջացած տարիք ունի»:
Захария пхэндя ангелости: — Сар мэ ужанава када? Мэ пхуро, тай ромни мэрни найтэрни.
19 Հրեշտակը պատասխանեց անոր. «Ես Գաբրիէլն եմ՝ որ կը կայնիմ Աստուծոյ առջեւ, ու ղրկուեցայ քեզի՝ խօսելու եւ այս բաները քեզի աւետելու:
Ангело пхэндя лэсти: — Мэ Гавриило, саво тэрдював англав Дэл, бишалдо тэ дав дума туса и тэ пхэнав тути кадва радосаво лав.
20 Ահա՛ դուն համր պիտի ըլլաս, ու պիտի չկարենաս խօսիլ մինչեւ այն օրը՝ երբ այս բաները ըլլան, քանի որ չհաւատացիր իմ խօսքերուս՝ որոնք պիտի իրագործուին իրենց ատենին»:
Акэ, ту авэса муто и на дэса дума кай кодва дес, кала када вся авэла, важ кода со ту на патяйлян мэрнэ лавэнди, савэ терэнапэ андэ пэсти вряма.
21 Ժողովուրդը կը սպասէր Զաքարիայի, եւ կը զարմանային որ ան կ՚ուշանար տաճարին մէջ:
Андэ кадья вряма мануша ажутярэнас Захарияс и дивонаспэ, состар вов бут вряма на выжалас андав храмо.
22 Երբ դուրս ելաւ՝ չէր կրնար խօսիլ անոնց հետ. ուստի ըմբռնեցին թէ տեսիլք մը տեսած է տաճարին մէջ: Եւ ինք նշան կ՚ընէր անոնց, ու համր կը մնար:
Кала Захария выжыля котар, вов на дэлас дума, и мануша полинэ, со вов андо храмо варисо дикхля. Вов сикавэлас вастэнца лэнди и ашэласпэ муто.
23 Երբ իր պաշտօնին օրերը լրացան՝ իր տունը գնաց:
А сар прожыле кола деса, кала вов терэлас рашаендири бути, тунчи рисайля пэстэ черэ.
24 Այդ օրերէն ետք անոր կինը՝ Եղիսաբէթ յղացաւ, եւ հինգ ամիս կը պահուըտէր ու կ՚ըսէր.
Прожыля вряма, Елизавета, и ромни лэстири, ашыля пхари. Панч шон вой гарадёлас манушэндар и пхэнэлас:
25 «Ա՛յսպէս ըրաւ ինծի Տէրը՝ այս օրերուս, որ իմ վրաս նայեցաւ՝ նախատինքս մարդոց մէջէն վերցնելու համար»:
— Акэ, со стердя манди Рай Дэл андэ кадэла деса, кала Вов обрисардя мандэ пэстирэ якха, кай тэ злэл пар мандэ о лажавимос мэрно англай мануша!
26 Վեցերորդ ամսուան մէջ՝ Գաբրիէլ հրեշտակը Աստուծմէ ղրկուեցաւ Գալիլեայի մէկ քաղաքը, որուն անունը Նազարէթ էր,
Кала Елизавета сас шов шон пхари, о Дэл бишалдя ангелос Гавриилос андо форо галилейско, саво акхарэлпэ Назарето,
27 կոյսի մը՝ մարդու մը նշանուած, որուն անունը Յովսէփ էր, Դաւիթի տունէն. այդ կոյսին անունը Մարիամ էր:
кай щиёры, савя акхарэнас Мария. Вой дя лав тэ жал палав ром палав Иосифо, саво сас андав родо лэ Давидоско.
28 Հրեշտակը անոր քով մտնելով՝ ըսաւ. «Ողջո՜յն, շնորհընկալ կոյս, Տէրը քեզի հետ է: Դուն կիներուն մէջ օրհնեա՜լ ես»:
Ангело авиля латэ и пхэндя: — Тэ авэс бахтали! Тути дяпэ мищимос! О Рай Дэл туса!
29 Տեսնելով զայն՝ շփոթեցաւ անոր խօսքէն, եւ ինքնիրեն կը մտածէր թէ ի՛նչ տեսակ բարեւ էր ատիկա:
Мария на жангля, со тэ пхэнэл, и гындолас, важ со вов кади пхэндя.
30 Հրեշտակը ըսաւ անոր. «Մի՛ վախնար, Մարիա՛մ, որովհետեւ շնորհք գտար Աստուծոյ քով:
Ангело пхэндя: — На дара, Мария! Ту аракхлян мищимос кав Дэл!
31 Ահա՛ պիտի յղանաս որովայնիդ մէջ ու որդի մը պիտի ծնանիս, եւ անոր անունը Յիսուս պիտի կոչես:
Акэ, ту авэса пхари, и бэянэса Шавэс, и акхарэса Лэс Исусо.
32 Ան մեծ պիտի ըլլայ ու Ամենաբարձրին Որդին պիտի կոչուի: Տէր Աստուած անոր պիտի տայ իր հօր՝ Դաւիթի գահը,
Вов авэла баро, и Лэс акхарэна Шаво Майбарэско. Рай Дэл дэла Лэсти троно Давидоско, лэ прапапос Лэстирэс.
33 եւ Յակոբի տան վրայ յաւիտեան պիտի թագաւորէ: Անոր թագաւորութիւնը վախճան պիտի չունենայ»: (aiōn g165)
Вов по вако авэла Тхагараса англав родо Иаковоско, и тхагаримос Лэско никала на пэрэашэла тэ авэл. (aiōn g165)
34 Մարիամ ըսաւ հրեշտակին. «Ի՞նչպէս պիտի ըլլայ այդ բանը, քանի որ ես այր մարդ չեմ գիտեր»:
Мария пхэндя ангелости: — Сар када авэла? Мэ инке на сымас палав ром!
35 Հրեշտակը պատասխանեց անոր. «Սուրբ Հոգին պիտի գայ վրադ, ու Ամենաբարձրին զօրութիւնը հովանի պիտի ըլլայ քեզի. ուստի այն սուրբը որ քեզմէ պիտի ծնի՝ Աստուծոյ Որդի պիտի կոչուի:
Ангело пхэндя лати: — Свэнто Духо сжала пэр тутэ, и зор Майбарэско ушарэла тут, и свэнто Бэято, Саво тутэ бэяндёла, акхарэлапэ Шаво Дэвлэско.
36 Ահա՛ քու ազգականդ՝ Եղիսաբէթ, ի՛նք ալ՝ իր ծերութեան ատեն՝ որդիով մը յղի է. եւ ասիկա վեցերորդ ամիսն է անոր՝ որ ամուլ կոչուած էր.
Акэ Елизавета андав родо тиро, палай сави пхэнэнас, со латэ на авэна бэяцэ, подикх, вой шовто шон пхари. Андо пхуримос лако бэяндёла латэ шаво.
37 որովհետեւ ոչինչ անկարելի է Աստուծոյ»:
О Дэл терэла вся, со Вов закамэла.
38 Մարիամ ըսաւ. «Ահա՛ ես Տէրոջ աղախինն եմ, քու խօսքիդ համաձայն թող ըլլայ ինծի»: Ու հրեշտակը գնաց անոր քովէն:
Пхэндя Мария: — Мэ бутярни Рае Дэвлэстири. Мэк авэла манди, сар ту пхэндян. И ангело отжыля латар.
39 Այդ օրերը Մարիամ կանգնեցաւ, փութալով գնաց լեռնակողմը՝ Յուդայի մէկ քաղաքը,
Андэ кадэла деса Мария вщиля и сыго жыля андо форо, саво сас андо плаенго тхан Иудеяко.
40 մտաւ Զաքարիայի տունը եւ բարեւեց Եղիսաբէթը:
Вой зажыля андо чер кав Захария и пхэндя ла Елизаветати: — Тэ авэс бахтали!
41 Երբ Եղիսաբէթ լսեց Մարիամի բարեւը, երախան խայտաց անոր որովայնին մէջ. իսկ Եղիսաբէթ լեցուեցաւ Սուրբ Հոգիով,
Кала Елизавета ашундя лава Мариятирэ, подхукля о бэято андэ Елизавета, и пхэрдиля вой Свэнто Духоса.
42 ու բարձրաձայն գոչելով ըսաւ. «Դուն օրհնեա՜լ ես կիներուն մէջ, եւ օրհնեա՜լ է որովայնիդ պտուղը:
Вой зацыписайля фартэ гласоса и пхэндя: — Тут авэна тэ лашарэн майбут аврэ жувляндар! И лашарэна тирэ Бэятос, Савэс ту пхиравэс!
43 Այս ի՞նչպէս եղաւ, որ իմ Տէրոջս մայրը եկաւ ինծի.
Сости манди када, со мандэ авиля дэй мэрнэ Рае Дэвлэстири?
44 որովհետեւ ահա՛ երբ քու բարեւիդ ձայնը հասաւ ականջիս, երախան ցնծութենէն խայտաց որովայնիս մէջ:
Кала мэ ашундэм, сар ту пхэндян манди, тэ авав бахтали, подхукля андэр мандэ о бэято радомостар.
45 Երանի՜ անոր՝ որ հաւատացած է, որովհետեւ՝՝ պիտի կատարուին այն բաները՝ որոնք Տէրոջմէն ըսուեցան իրեն»:
Бахтали кодья, сави патяйля, со терэлапэ кода, со пхэндя лати Рай Дэл!
46 Մարիամ ըսաւ. «Իմ անձս կը մեծարէ Տէրը,
И пхэндя Мария: — Лашарэл о води мэрно лэ Рае Дэвлэс.
47 եւ իմ հոգիս ցնծաց իմ Փրկիչ Աստուծմովս,
И радосайля о духо мэрно палав Дэл, Фэрисаримари мэрно.
48 քանի որ նայեցաւ իր աղախինին նուաստութեան. արդարեւ ահա՛ ասկէ ետք՝ բոլոր սերունդները երանելի պիտի կոչեն զիս,
Вов удикхля, со мэ цэкни бутярни Лэстири. Акала вряматар всаворэ родоря авэна тэ акхарэн ман бахталяса.
49 որովհետեւ Հզօրը մեծամեծ բաներ ըրաւ ինծի: Անոր անունը սուրբ է,
Со зорало Дэл тердя манди баро рындо, и свэнто алав Лэско!
50 եւ անոր ողորմութիւնը իրմէ վախցողներուն վրայ է՝ սերունդէ սերունդ:
Тангимос Лэско андэ всаворэ родоря, ко пативаса дарал Лэс.
51 Իր բազուկով զօրութիւն ցոյց տուաւ, ցրուեց ամբարտաւանները իրենց սիրտին երեւակայութեամբ:
Вов тердя барэ рындоря Пэстирэ зоралэ вастэса, рострадя колэн, савэ пхутярдэ годяса и водеса,
52 Զօրաւորները իջեցուց իրենց գահերէն, ու բարձրացուց նուաստները:
Сшута раен пай лэндирэ троноря и вазгля упрэ цэкнэн машкар мануша.
53 Անօթիները լիացուց բարիքներով, եւ պարապ ճամբեց հարուստները:
Бокхалэн пхэрдярдя мищимаса и барвалэн отмэкля нисоса.
54 Օգնութեան հասաւ իր Իսրայէլ ծառային, յիշելով իր ողորմութիւնը
Вов сэрэсардя, со пхэнэлас лэ дадэнди, лэ Авраамости и лэстирэ бэяцэнди, тэ авэл тангимаско по вако, и подритярдя Израилёс, Пэстирэс бутярнэс. (aiōn g165)
55 ինչպէս ինք խոստացած էր մեր հայրերուն - Աբրահամի եւ անոր զարմին հանդէպ՝ յաւիտեան»: (aiōn g165)
56 Մարիամ անոր քով մնաց՝ գրեթէ երեք ամիս, ապա վերադարձաւ իր տունը:
Мария сас лэ Елизаветаса варикай трин шон и рисайля андо пэско чер.
57 Եղիսաբէթի ծնանելու ժամանակը լրացաւ, ու որդի մը ծնաւ:
Кала авиля вряма, Елизавета бэяндя шаворэс.
58 Երբ լսեցին անոնք՝ որ կը բնակէին անոր շուրջը, նաեւ անոր ազգականները, թէ Տէրը մեծարած էր զայն իր ողորմութեամբ, անոր հետ ուրախացան:
Ашундэ мануша, савэ жувэнас паша лэндэ, и о родо лако, со дя Рай Дэл о тангимос Пэско лати, и радонаспэ ласа.
59 Ութերորդ օրը եկան մանուկը թլփատելու, եւ Զաքարիա կը կոչէին զայն՝ իր հօր անունով:
По охто дес онэ авиле тэ обшынэн лэ бэятос и камле тэ акхарэн лэс, сар акхарэн лэсти дадэс — Захария,
60 Իսկ անոր մայրը ըսաւ. «Ո՛չ, այլ՝ Յովհաննէս պիտի կոչուի»:
а лэстири дэй пхэндя: — Нат, акхараса лэс Иоаноса.
61 Իրեն ըսին. «Քու ազգականներուդ մէջ չկայ մէկը, որ այս անունով կոչուի»:
И пхэндэ лати: — Никас на сас андо родо тиро, савэс акхарэнас кадя.
62 Նշան ըրին անոր հօր թէ ի՛նչ անունով կ՚ուզէ որ ան կոչուի:
И пушэнас, сикавэнас лэ вастэнца кав лэско дад, сар вов камэл тэ акхарэл лэ бэятос.
63 Ինք ալ տախտակ մը ուզեց ու գրեց. «Յովհաննէս է անոր անունը»: Բոլորն ալ զարմացան:
Захария мангля каштуни сандёры и пистросардя лэнди: «Алав лэско — Иоано». Всаворэ дивосайле.
64 Անմի՛ջապէս բացուեցաւ իր բերանը, նաեւ՝ լեզուն, ու խօսեցաւ եւ օրհնեց Աստուած:
Андэ кодья ж вряма отпхэрнэпэ лэстирэ ушта, и вов ля тэ дэл дума и тэ лашарэл Дэвлэс.
65 Վախը համակեց բոլոր անոնց շուրջը բնակողները, եւ այս բոլոր բաները կը պատմուէին Հրէաստանի ամբողջ լեռնակողմը:
И сас дар пэ всаворэ, ко жувэлас паша лэндэ, и роспхэнэнас пала када пав всаворэ плаендирэ тхана Иудеятирэ.
66 Բոլոր լսողները անոնց մասին կը մտածէին՝՝ ու կ՚ըսէին. «Արդեօք ի՞նչ պիտի ըլլայ այս մանուկը»: Եւ Տէրոջ ձեռքը անոր հետ էր:
Всаворэ, ко ашундя када, тховдэ андо води пэско и пхэнэнас: — Каса авэла када бэято? И о васт лэ Рае Дэвлэско сас лэса.
67 Անոր հայրը՝ Զաքարիա, Սուրբ Հոգիով լեցուած՝ մարգարէացաւ ու ըսաւ.
О Захария, дад лэско, пхэрдиля Свэнто Духоса и пхэндя лав Дэвлэстар:
68 «Օրհնեա՜լ ըլլայ Տէրը, Իսրայէլի Աստուածը, որ այցելեց իր ժողովուրդին եւ ազատագրեց զայն:
— Бахтало исин Рай, Дэл Израилёско, со авиля кай пэстирэ мануша и вытиндя лэн.
69 Մեզի փրկութեան եղջիւր մը հանեց իր Դաւիթ ծառային տունէն,
Бишалдя амэнди зоралэс Фэрисаримарес андав чер и родо Давидоско, бутярнэс Пэстирэс,
70 (ինչպէս խօսեցաւ սուրբերուն բերանով, որոնք դարերու սկիզբէն ի վեր անոր մարգարէներն էին, ) (aiōn g165)
сар бут бэрша палпалэ пхэндя уштэнца свэнтонэ пророкэнца Пэстирэнца, (aiōn g165)
71 փրկութիւն տալու մեր թշնամիներէն ու բոլոր մեզ ատողներուն ձեռքէն,
со фэрисарэла амэн лэ вражымарендар амарэндар и вастэндар кодэлэндар, савэ амэн на камэн.
72 իրագործելու մեր հայրերուն խոստացած ողորմութիւնը եւ յիշելու իր սուրբ ուխտը,
Вов тангосардя амарэ дадэн и сэрэсардя Пэско свэнто завето,
73 (այն երդումը որ մեր հօր՝ Աբրահամի ըրաւ, ) որպէսզի մեզի շնորհէ՝
сар Вов солахадя амарэ дадэсти Авраамости,
74 մեր թշնամիներուն ձեռքէն ազատելով՝ առանց վախի պաշտել զինք,
со Вов фэрисарэла амэн лэ вастэндар амарэ вражымарендар, кай амэ бидарако тэ терас бути Лэсти,
75 սրբութեամբ եւ արդարութեամբ ընթանալով իր առջեւ՝ մեր կեանքին բոլոր օրերուն մէջ:
тэ жувас англав Лэстэ свэнто и жужо всаворо пэско жувимос.
76 Իսկ դո՛ւն, մանո՛ւկ, Ամենաբարձրին մարգարէն պիտի կոչուիս, որովհետեւ “պիտի երթաս Տէրոջ առջեւէն՝ անոր ճամբաները պատրաստելու,
И тут, бэято, акхарэна пророкоса Майбарэстирэса, колэсти со ту авэса тэ жас англав Рай Дэл, кай тэ гытос о дром Лэсти,
77 անոր ժողովուրդին գիտցնելու իրենց փրկութիւնը՝ իրենց մեղքերուն ներումով”,
тэ роспхэнэ Пэстирэ манушэнди, со фэрисаримос дэлпэ, кала авэна эртисардэ лэндирэ бэзэха.
78 մեր Աստուծոյն գթառատ ողորմութեամբ, որով Ծագող արեւը բարձրէն այցելեց մեզի՝
Амаро Дэл камэл и тангол, и Вов бишалэла амэнди дэнзорутно удуд упрал.
79 “փայլելու խաւարի եւ մահուան շուքի մէջ բնակողներուն վրայ”, ու մեր ոտքերը ուղղելու դէպի խաղաղութեան ճամբան»:
Вов дэла удуд колэнди, савэ жувэн андэ калимос, и миримос пхирэл паша лэндэ, и тэ тховэл пэрнэ амарэ по дром кав миро!
80 Մանուկը կը մեծնար ու կը զօրանար հոգիով, եւ անապատներուն մէջ էր՝ մինչեւ այն օրը, երբ դարձեալ ցոյց տուաւ ինքզինք Իսրայէլի:
Бэято барёлас и терэласпэ майзор духоса, и жувэлас андэ мал жы кола вряматэ, кала сикавэла пэс манушэнди Израилёстирэнди.

< ՂՈԻԿԱՍ 1 >