< ԵԲՐԱՅԵՑԻՍ 3 >

1 Ուստի, սո՛ւրբ եղբայրներ, երկնային կոչումին բաժնեկիցնե՛ր, ուշադի՛ր եղէք մեր դաւանութեան Առաքեալին ու Քահանայապետին՝ Քրիստոս Յիսուսի,
Тому, святі брати, учасники небесного покликання, дивіться на Апостола та Первосвященника нашого свідчення – Ісуса.
2 որ հաւատարիմ էր զինք նշանակողին, ինչպէս Մովսէս ալ՝ անոր ամբողջ տան մէջ:
Він був вірний Тому, Хто призначив Його, як і Мойсей був вірний в усьому [Божому] домі.
3 Որովհետեւ ինք արժանացաւ Մովսէսէն ա՛յնքան աւելի փառքի, որքան աւելի պատիւ կ՚ունենայ տուն կառուցանողը՝ քան տունը:
Але [Ісус] гідний більшої шани, ніж Мойсей, як і будівельник має більшу честь, ніж сам дім.
4 Քանի որ ամէն տուն ունի կառուցանող մը. բայց ա՛ն որ կառուցանեց բոլոր բաները՝ Աստուա՛ծ է:
Бо всякий дім хтось збудував, а Той, Хто збудував усе, – Бог.
5 Արդարեւ Մովսէս անոր ամբողջ տան մէջ հաւատարիմ էր իբր ծառայ՝ ըսուելիքներուն վկայ ըլլալու համար.
Мойсей був вірним слугою в усьому домі [Божому], щоб свідчити про те, що буде сказано в майбутньому.
6 բայց Քրիստոս՝ իբր որդի կը տիրէ իր իսկ տան վրայ: Մե՛նք ենք անոր տունը, եթէ գէթ մինչեւ վախճանը ամուր բռնենք համարձակութիւնը եւ յոյսին պարծանքը:
А Христос – [вірний] Син над домом [Божим]. І Його дім – ми, якщо будемо й далі непохитно триматися сміливості та надії, якою ми пишаємося.
7 Ուստի, ինչպէս Սուրբ Հոգին կ՚ըսէ. «Այսօր, եթէ պիտի լսէք անոր ձայնը,
Отже, як каже Святий Дух: «Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
8 մի՛ խստացնէք ձեր սիրտերը՝ ինչպէս դառնութեան ատեն, փորձութեան օրը՝ անապատին մէջ,
не зачерствійте серцями вашими, як було в [день] повстання, у день випробування в пустелі,
9 ուր ձեր հայրերը փորձեցին ու քննեցին զիս, թէպէտ քառասուն տարի տեսան իմ գործերս:
де Мене спокушали ваші батьки, випробовуючи Мене, хоча й бачили Мої діла
10 Ուստի զզուեցայ այդ սերունդէն եւ ըսի. “Անոնք միշտ մոլորած են իրենց սիրտով, ու չգիտցան իմ ճամբաներս”:
сорок років. Тоді Я обурився на цей рід і сказав: „Вони завжди блукають своїм серцем, не знають шляхів Моїх.
11 Հետեւաբար երդում ըրի իմ բարկութեանս մէջ. “Անոնք պիտի չմտնեն իմ հանգստավայրս”»:
Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!“».
12 Զգուշացէ՛ք, եղբայրնե՛ր, որպէսզի ձեզմէ ո՛չ մէկուն ներսը անհաւատութեան չար սիրտ մը ըլլայ՝ հեռանալով ապրող Աստուծմէն:
Стережіться, брати, щоб ні в кого з вас не було лукавого та невірного серця, що призведе до відвернення від живого Бога.
13 Հապա ամէն օր յորդորեցէ՛ք զիրար, քանի «այսօր» կ՚ըսուի, որպէսզի ձեզմէ ո՛չ մէկը խստանայ մեղքին խաբէութեամբ:
Але підбадьорюйте одне одного щодня, доки це «сьогодні» ще триває, щоб ніхто з вас не зачерствів через оману гріха.
14 Արդարեւ մենք բաժնեկից եղած ենք Քրիստոսի, եթէ գէթ մինչեւ վախճանը հաստատ բռնենք մեր սկիզբի վստահութիւնը,
Адже ми стали учасниками Христа, якщо лише твердо збережемо до кінця [нашу] первісну надію.
15 մինչ կ՚ըսուի. «Այսօր, եթէ պիտի լսէք անոր ձայնը, մի՛ խստացնէք ձեր սիրտերը՝ ինչպէս դառնութեան ատեն»:
Як сказано: «Сьогодні, якщо ви почуєте Його голос, не зачерствійте серцями вашими, як було в [день] повстання».
16 Քանի որ ոմանք՝ լսելէ ետք՝ դառնացուցին. սակայն ոչ՝՝ բոլորը՝ որ Եգիպտոսէն ելած էին Մովսէսի միջոցով:
Бо ким були ті, що, почувши [голос Божий], збунтувалися? Чи не всі ті, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм?
17 Իսկ որոնցմէ՞ զզուեցաւ քառասուն տարի. մեղանչողներէն չէ՞ր, որոնց դիակները ինկան անապատին մէջ:
А на кого Він гнівався сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, чиї тіла загинули в пустелі?
18 Եւ որո՞նց երդում ըրաւ՝ թէ պիտի չմտնեն իր հանգստավայրը, եթէ ոչ՝ անհնազանդներուն:
І кому [Бог] поклявся, що не ввійдуть до Його спокою, як не тим, хто не послухався?
19 Ու կը տեսնենք թէ չկրցան մտնել՝ իրենց անհաւատութեան պատճառով:
Тож, як бачимо, вони не змогли увійти через невіру.

< ԵԲՐԱՅԵՑԻՍ 3 >