< ԵՓԵՍԱՑԻՍ 4 >

1 Ուստի ես՝ Տէրոջ բանտարկեալը՝ կ՚աղաչե՛մ ձեզի, որ ձեր ընթացքը արժանավայել ըլլայ այն կոչումին՝ որով կանչուեցաք,
Отже, я, в’язень заради Господа, закликаю вас жити так, щоб бути гідними покликання, яке ви отримали:
2 լման խոնարհութեամբ ու հեզութեամբ, համբերատարութեամբ, սիրով իրարու հանդուրժելով,
з усією покорою та смиренням, з довготерпінням приймайте одне одного в любові,
3 ջանալով պահել Սուրբ Հոգիին միաբանութիւնը՝ խաղաղութեան կապով:
намагаючись зберегти єдність Духа в узах миру.
4 Մէ՛կ մարմին կայ, եւ մէ՛կ Հոգի, ինչպէս մէ՛կ յոյսով կանչուեցաք ձեր կոչումին:
[Є] одне тіло й один Дух, так само як і ви були покликані до однієї надії вашого покликання;
5 Տէրը մէ՛կ է, հաւատքը՝ մէ՛կ, մկրտութիւնը՝ մէ՛կ:
один Господь, одна віра, одне хрещення,
6 Մէ՛կ է Աստուած եւ բոլորին Հայրը, որ բոլորէն վեր, բոլորին հետ եւ ձեր բոլորին մէջն է:
один Бог і Отець усіх, Який над усіма, через усіх і в усіх.
7 Բայց մեզմէ իւրաքանչիւրին շնորհք տրուած է՝ Քրիստոսի պարգեւին չափին համեմատ:
Але кожному з нас була дана благодать відповідно до міри дару Христа.
8 Ուստի կ՚ըսէ. «Երբ ելաւ բարձր տեղը՝ գերեվարեց գերութիւնը եւ նուէրներ տուաւ մարդոց»:
Тому сказано: «Піднявшись на висоту, Він полонив бранців і дав людям дари».
9 (Իսկ այդ «ելաւ»ը ի՞նչ ըսել է, եթէ ոչ նշանակել՝ թէ ինք նաեւ նախապէս իջաւ երկրի ստորին մասերը:
(І що означає «піднявшись», як не те, що [раніше] Він спустився до найнижчих місць землі?
10 Ա՛ն՝ որ իջաւ, նաեւ նոյնն է՝ որ ելաւ բոլոր երկինքներէն աւելի վեր, որպէսզի լեցնէ ամէն բան: )
Хто спустився, Той і піднявся над усім небом, щоб наповнити все.)
11 Եւ ինք տուաւ ոմանք՝ առաքեալներ ըլլալու, ոմանք՝ մարգարէներ, ոմանք՝ աւետարանիչներ, ոմանք՝ հովիւներ ու վարդապետներ,
І Він дав одним бути апостолами, іншим – пророками, іншим – євангелістами, іншим – пасторами та вчителями,
12 սուրբերուն կատարելութեան համար, սպասարկութեան գործին համար, Քրիստոսի մարմինին շինութեան համար.
щоб спорядити святих для справи служіння з метою збудування тіла Христового,
13 մինչեւ որ բոլորս հասնինք հաւատքին եւ Աստուծոյ Որդին ճանչնալու միաբանութեան, կատարեալ մարդու վիճակին, Քրիստոսի լիութեան հասակի չափին:
доки ми всі не досягнемо єдності віри й пізнання Сина Божого, ставши зрілими за мірою повноти Христа,
14 Որպէսզի ա՛լ ասկէ ետք մանուկ չըլլանք, տարուբերած ու վարդապետութեան ամէն հովէ հոս-հոն քշուած՝ մարդոց խաբեբայութեամբ, որոնք կը մոլորեցնեն խորամանկութեան հնարքներով.
щоб ми більше не були дітьми, які носяться хвилями й захоплюються всяким вітром учення через людську хитрість, через підступність, що вводить в оману,
15 հապա՝ ճշմարտութիւնը խօսելով սիրոյ մէջ, ամէն բանի մէջ աճինք անո՛վ՝ որ գլուխն է, այսինքն՝ Քրիստոսով:
а, будучи правдомовними в любові, у всьому зростали в Того, Хто є Головою, – Христа.
16 Անով է որ ամբողջ մարմինը, յարմարութեամբ միասին կազմուած եւ իրարու կցուած ամէն յօդի օժանդակութեամբ՝ ամէն մասի ներգործութեան չափին համեմատ, կ՚աճի սիրոյ մէջ՝ իր շինութեան համար:
Від Нього все тіло, гармонійно побудоване й міцно зв’язане за допомогою кожного суглоба, у міру дії кожної частини, зростає в любові.
17 Ուրեմն սա՛ կը յայտարարեմ ու Տէրոջմով կը վկայեմ, որ դուք այլեւս չընթանաք այնպէս՝ ինչպէս ուրիշ հեթանոսները կ՚ընթանան, իրենց միտքին ունայնութեան մէջ:
Тому я кажу це й свідчу в Господі, щоб ви більше не жили, як живуть язичники в пустоті їхнього розуму,
18 Անոնց միտքը խաւարած է, եւ իրենք ուծացած են Աստուծոյ կեանքէն՝ իրենց մէջ եղած անգիտութեան եւ իրենց սիրտին կուրութեան պատճառով:
затьмарені в розумінні й відчужені від життя Бога через їхнє незнання, спричинене закам’янілістю їхніх сердець.
19 Անզգայ դարձած՝ անձնատուր եղան ցոփութեան, որպէսզի ամէն տեսակ անմաքրութիւն գործեն ագահութեամբ:
Ставши нечутливими, вони віддали самих себе розпусті, щоб із ненаситністю чинити всяку нечистоту.
20 Բայց դուք ա՛յսպէս չսորվեցաք Քրիստոսը,
Але ви не так пізнали Христа.
21 եթէ իսկապէս լսեցիք զինք եւ սորվեցաք իրմէ՝ Յիսուսի մէջ եղող ճշմարտութեան համաձայն՝
Якщо ви насправді почули Його й були навчені в Ньому згідно з істиною, яка є в Ісусі,
22 որպէսզի թօթափէք ձեր նախկին վարքին վերաբերող հին մարդը, - որ ապականած է խաբեբայ ցանկութիւններով, -
щодо вашої попередньої поведінки, то позбувайтеся старої людини, яка псується через оманливі бажання,
23 նորոգուիք ձեր միտքին հոգիով,
будьте оновленими в дусі вашого розуму
24 ու հագնիք նո՛ր մարդը, որ ստեղծուած է արդարութեամբ եւ ճշմարիտ սրբութեամբ՝ Աստուծոյ պատկերին համաձայն:
й одягніться в нову людину, створену за [образом] Бога, у праведності та святості істини.
25 Ուստի՝ թօթափելով ստելը՝ ճշմարտութի՛ւնը խօսեցէք իրարու հետ՝՝, որովհետեւ մենք իրարու անդամներ ենք:
Тому позбудьтеся брехні, нехай кожен говорить правду своєму ближньому, бо ми частини тіла одне одного.
26 Բարկացէ՛ք, բայց մի՛ մեղանչէք. արեւը թող մայր չմտնէ ձեր բարկացած վիճակին վրայ,
«Гнівайтеся, але не грішіть», нехай сонце не заходить над вашим гнівом,
27 ու տեղ մի՛ տաք Չարախօսին:
і не давайте місця дияволу.
28 Ա՛ն որ կը գողնար՝ ա՛լ թող չգողնայ. այլ մանաւանդ թող աշխատի՝ իր ձեռքերով գործելով ինչ որ բարի է, որպէսզի բան մը ունենայ տալու կարօտեալին:
Хто крав, хай більше не краде, а краще нехай сумлінно працює, роблячи власними руками [щось] добре, щоб він мав чим поділитися з тим, у кого є потреба.
29 Ո՛չ մէկ վատ խօսք թող ելլէ ձեր բերանէն, հապա՝ ինչ որ բարի է, շինութեան կարիքին համեմատ, որպէսզի շնորհք տայ լսողներուն:
Нехай з ваших уст не виходить жодне гниле, [недоречне] слово, а лише добре, яке при потребі може зміцнити, принести благодать тим, хто слухає.
30 Եւ մի՛ տրտմեցնէք Աստուծոյ Սուրբ Հոգին, որով դուք կնքուեցաք ազատագրութեան օրուան համար:
І не засмучуйте Божого Святого Духа, Яким ви були запечатані на день викуплення.
31 Ամէն տեսակ դառնութիւն, զայրոյթ, բարկութիւն, գոչիւն ու հայհոյութիւն թող վերցուին ձեզմէ՝ ամէն տեսակ չարամտութեան հետ:
Нехай буде усунена з-поміж вас усяка гіркота, гнів, лють, крик і зневага разом з усяким злом!
32 Եւ քա՛ղցր եղէք իրարու հանդէպ, գթած, ներելով իրարու, ինչպէս Աստուած Քրիստոսով ներեց ձեզի:
Будьте ж одне до одного доброзичливими, м’якосердними, прощаючи одне одного так, як і Бог простив вам у Христі.

< ԵՓԵՍԱՑԻՍ 4 >