Luke 20
1 Nau hethauwuu, henee jasaa hena hesee, denausunauthedade henanedanede vadanedaunauauwuu, nau haeauthedaude waunauyaunee hethadenee, najanauau vevethahevahehauau nau wauthaunauhāhehau haeedasaa nauguu vachaugananenau,
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 Nau hanaāanadethauthee, Jeauthedaunāa, hayew hāenaudahede hāenesedaude nuu hayauhuhau? wauāthe hanaa henee havenāde nuu hāenaudahede?
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 Nau hanaāauchuhananāedauwunaude, Nechau hadnaudedaunathana hanesadee hayewhu; nau hadjeāedauwuneva:
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 Heedusaayāde Jaun, gauhuhuthaune hejavaa, wauāthe hehethee henanedaa? hathauhuk.
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 Nau haeeegaugaugauudenauau, hith hesauhesenehethaunauaugu, hehethee hejavaa; hahagaunee, Naudu haejethauwaudaunauna? hanāthānauau.
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 Hau hethaunauaugu, hehethee henanedaa; Vahee henanedanede hanāedaudauauvānauau hauunaugāe, hanau hethauwaenaunauthee henee Jauneau dauhaeyānith.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 Nau haeāedauwunanauau, daujeneauthedaunauthee daunathaunee.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Nau Hejavaneauthusau hanaāāedauwunaude, Daudause gauhaudnauthedaunathava daun nāenaudahede nāenesedaude nuu hayauhuhau.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 Hanaāejasesanadedauau henanedanede heee dajenehede; Jasaa henane haejenane dadajevenevesenethauchayau, nau haeehathauauauwujethāhehau, nau haejathāau hesee vavāaune vedauauwuu haegudaunā.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 Hāenauauchaunee haeyethautheava wauwaune hesee thauauauwujethāhehau, henee hadjevenāde vevenaudenau hehethee dadajevenevesenethauchayaunaa: hau haeneneseguhuu, nau haejathethajenāhee jessaa.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 Nau jea haeyethautheava jachau wauwaune; nau haeneneseguhunauau jea, haedadayānauchuhanauau, nau haejathethajenāhee jessaa.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 Nau jea haeyethautheave nanaseauwaunee: nau haeanasenehanauau jea, nau haenuguthanauau.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 Hanaāenehede hadāhevāhe dadajevenevesaa, Hewauaujeesedaunaune? Hadautheawauau navechauthau nāa: Nauchāe hadeneehauthee hāenauhauwaunauthe.
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Hau thauauauwujethāhehauau hāenauhauwauthee, haegaugaugauudenauau, Naa nananede hadvanehanāde: nahājauau hadenauaune, henee headevanehanahedaunau hadenehanahenauau.
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 Hanaāenuguthauthee dadajevenevesenethauchayaunaa, nau haenaanauau. Haudneduseha hadāhevāhe dadajevenevesenethauchayaunaa?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 Hadejaude nau hadnauauhaude nuu thauauauwujethāhehau, nau hadgauchuhuvāde dadajevenevesenethauchayau, hathauhuk, Nau hāenedauwauduu, hadnehauwunaasau, hahagaunee.
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 Nau haenāauhauva, nau hanaāāedauwunaude, Dusau nuu henee wauthaunauhuu, Hauunauganau hauauvāhehauau hausāguthaunenau, hanānanenith hāhe hanadāde nedautheaunee?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Daun janesee dasee nuu hauunaugane hadthauusee, hau dasejaneseagu hanānauchauwuthauathāaunaude.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 Nau najanauau vevethahehehauau nau wauthaunauhāhehauau chauchaunu haegaugauanavanauau hadnesedanauthee; nau haeedauwu henanedanede heee dauhāenuu henee dauhuanadede nuu dajenehede heee.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 Nau haeaunauyauhauvanauau, nau haeautheavanauau haunauyauhauthāhehau, hadnanadaunethānethe hadchuvāhevathe henanenau, henee hadnesedanauwunethe hedanadedaunau, henee hadenauuchaudaunauthee hejadenenau nau naunaudāhenethe hauchuwunanene.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 Nau haenaunaudedaunanauau, Hechauhauthethāhe, haenaunee henee hasenehenaune nau nethauwuchauhauthethāne, daudause hāhauwujāvedaugauhauwaunauau henanedanauau hegau, hau hanechauhauthethāne hesee Hejavaneauthuu hethauwuu:
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Gaunaasauau heee nananee hadnevenade hauāyaunau Caesar, gauwauāthe hegau?
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 Hau haeaenauwu henadaunedaudenenau, nau hanaāāedauwunaude, Naudu haevadauvasehena?
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Jenauhauthehee vāejethāe. Hanaa hewauthaunenauaudene, nau hanaa hewauthaunauhanede? Haeauchuhanāedauwunanauau, Caesar.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 Nau hanaāāedauwunaude, Jauaunaudaunaa heee Caesar hayauhuhau henetheyaunau Caesar, nau Hejavaneauthau hayauhuhau henetheyaunau Hejavaneauthau.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 Nau haejeneesedanauwu hedanadedaunene hathaājedaunenee henanedanede: nau haegaugauanadauwu hedauchuhanehedaunene, nau hanaāedādaunauguthee.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Hanaāejeedauchauthee jasae Sadducees, hayāthajauhuhau henee hadjejaegauhadenenee: nau haenaudedaunanauau,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 Hechauhauthethāhe, Moses hathauthaunauwunānauau, Hith daun henane henauhauwauau gaujauaudāheyaugaune, heneneyaugaune, nau gaujauaudāheyaugaune jedāeyauneveyaugaune, henee henauhauwauau hanādanaude henenene, nau hanānesaunede heee henauhauwauau, hathauhaugaunee.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Hena heee haenesaudauchunauau henahavaevadehehauau: nau jasaa nedauau haeenene, nau haenaja haejedāeyauneve.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 Nau naneseauwaude haeneva, nau haenaja haejedāeyauneve.
Потім другий
31 Nau nanaseauwaude haeneva; nau vavade hanaasene nanesaudauchuauwaude jea, nau haejenauthanauau dāeyaunauau, nau haegaujauaudāhenauau.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 Waunee vahee hesā haegaujauaudā jea.
Після всіх померла й жінка.
33 Henaheee jaegauhadeneyāgu hanaane hadnevādaune? heee hanesaudauchunethe daunevāde.
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
34 Nau Hejavaneathusau haeauchuhanāedauwuna, dāeyaunauauau nuu hathāauauvaa nenevadedaunee, nau nenenehaudenee: (aiōn g165)
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Hau daun naunauguathee hadnenaededuu hena henaedede, nau jaegauhadeneagu hehethee gaujauaudahede, hadnehauwunevadedaune, hegau hadnenenehadedaune: (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Daudause hadnehauwauthenajadene: hadnaathahedaunee hautheaunauau; nau hadnenesaunevāthee Hejavaneauthu, naathedāeyaunenedaunee jaegauhade.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 Wauhā henee gaujauaudahehehauau hadjaegauhāthee, Moses denauhauthehade jauauadee, deadethāde Vahadāhenith Hejavaneauthu Abraham, nau Hejavaneauthu Isaac, nau Hejavaneauthu Jacob.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Hehauwuujavaneauthune heyauhaudade, hau henaedede: hanau vahee haneenaededaunenee.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Hanaāene jasaa wauthaunauhāhe haeauchuhananadetha, Hechauhauthethāhe. Nananene hethade hasenehene.
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 Nau heee haejauthenaudedaunanauau.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 Nau hanaāāedauwunaude, Naudu haena hanee Chris Dāvid dauhuāwaude?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Nau Dāvid nehayau hasenehede wauthaunauhanaa Psalms, Vahadāde hasenehethaude Navahadāhewaunādaune, Hadjejanaugudaune hejavesanee,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 Haunaude nadeesehaunauau haujauthauwauau hadnedaugāaugunene.
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 Dāvid henaheee haeheenesea Vahadāhenith, dusee heau?
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Nau vahee henanedanede haenedaunau hanaāāedauwunaude hethauguhādaunau,
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 Waudauau wauthaunauhāhehauau, neneanaduu javesanee sauaunausāchaude, nau vechauduu jachauthadede nedauaudaunauvadedaunenee, nau najatheaugudaunau vevethahenauauwuu, nau najanau nedaugunethe vanethehedaunenee;
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Naudauvāe henevesānau hedauauwunene, nau hanau denauhauthethāthee deguthevevethahethee: hadnathee hanesedanuu vanasaunee gudanadede.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
