اَلْمَزَامِيرُ 91

١ 1 اَلسَّاكِنُ فِي سِتْرِ ٱلْعَلِيِّ، فِي ظِلِّ ٱلْقَدِيرِ يَبِيتُ.

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,

٢ 2 أَقُولُ لِلرَّبِّ: «مَلْجَإِي وَحِصْنِي. إِلَهِي فَأَتَّكِلُ عَلَيْهِ».

той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!

٣ 3 لِأَنَّهُ يُنَجِّيكَ مِنْ فَخِّ ٱلصَّيَّادِ وَمِنَ ٱلْوَبَإِ ٱلْخَطِرِ.

Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,

٤ 4 بِخَوَافِيهِ يُظَلِّلُكَ، وَتَحْتَ أَجْنِحَتِهِ تَحْتَمِي. تُرْسٌ وَمِجَنٌّ حَقُّهُ.

Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.

٥ 5 لَا تَخْشَى مِنْ خَوْفِ ٱللَّيْلِ، وَلَا مِنْ سَهْمٍ يَطِيرُ فِي ٱلنَّهَارِ،

Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,

٦ 6 وَلَا مِنْ وَبَإٍ يَسْلُكُ فِي ٱلدُّجَى، وَلَا مِنْ هَلَاكٍ يُفْسِدُ فِي ٱلظَّهِيرَةِ.

ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —

٧ 7 يَسْقُطُ عَنْ جَانِبِكَ أَلْفٌ، وَرِبْوَاتٌ عَنْ يَمِينِكَ. إِلَيْكَ لَا يَقْرُبُ.

впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!

٨ 8 إِنَّمَا بِعَيْنَيْكَ تَنْظُرُ وَتَرَى مُجَازَاةَ ٱلْأَشْرَارِ.

Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,

٩ 9 لِأَنَّكَ قُلْتَ: «أَنْتَ يَارَبُّ مَلْجَإِي». جَعَلْتَ ٱلْعَلِيَّ مَسْكَنَكَ،

бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!

١٠ 10 لَا يُلَاقِيكَ شَرٌّ، وَلَا تَدْنُو ضَرْبَةٌ مِنْ خَيْمَتِكَ.

Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,

١١ 11 لِأَنَّهُ يُوصِي مَلَائِكَتَهُ بِكَ لِكَيْ يَحْفَظُوكَ فِي كُلِّ طُرُقِكَ.

бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —

١٢ 12 عَلَى ٱلْأَيْدِي يَحْمِلُونَكَ لِئَلَّا تَصْدِمَ بِحَجَرٍ رِجْلَكَ.

на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!

١٣ 13 عَلَى ٱلْأَسَدِ وَٱلصِّلِّ تَطَأُ. ٱلشِّبْلَ وَٱلثُّعْبَانَ تَدُوسُ.

На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!

١٤ 14 «لِأَنَّهُ تَعَلَّقَ بِي أُنَجِّيهِ. أُرَفِّعُهُ لِأَنَّهُ عَرَفَ ٱسْمِي.

„Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;

١٥ 15 يَدْعُونِي فَأَسْتَجِيبُ لَهُ، مَعَهُ أَنَا فِي ٱلضِّيقِ، أُنْقِذُهُ وَأُمَجِّدُهُ.

як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,

١٦ 16 مِنْ طُولِ ٱلْأَيَّامِ أُشْبِعُهُ، وَأُرِيهِ خَلَاصِي».

і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“