اَلْمَزَامِيرُ 68
| لِإِمَامِ ٱلْمُغَنِّينَ. لِدَاوُدَ. مَزْمُورٌ. تَسْبِيحَةٌ يَقُومُ ٱللهُ. يَتَبَدَّدُ أَعْدَاؤُهُ وَيَهْرُبُ مُبْغِضُوهُ مِنْ أَمَامِ وَجْهِهِ. | ١ 1 |
Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай устане Бог, нехай розсіються вороги Його; нехай втікають від Його обличчя ненависники Його!
| كَمَا يُذْرَى ٱلدُّخَانُ تُذْرِيهِمْ. كَمَا يَذُوبُ ٱلشَّمَعُ قُدَّامَ ٱلنَّارِ يَبِيدُ ٱلْأَشْرَارُ قُدَّامَ ٱللهِ. | ٢ 2 |
Як розвіюється дим, так Ти їх розсій! Як тане віск від вогню, так нехай згинуть нечестивці від обличчя Божого.
| وَٱلصِّدِّيقُونَ يَفْرَحُونَ. يَبْتَهِجُونَ أَمَامَ ٱللهِ وَيَطْفِرُونَ فَرَحًا. | ٣ 3 |
А праведники нехай радіють, нехай веселяться перед Богом і тішаться в радості.
| غَنُّوا لِلهِ. رَنِّمُوا لِٱسْمِهِ. أَعِدُّوا طَرِيقًا لِلرَّاكِبِ فِي ٱلْقِفَارِ بِٱسْمِهِ يَاهْ، وَٱهْتِفُوا أَمَامَهُ. | ٤ 4 |
Співайте Богові, грайте, підносьте ім’я Того, (Села) Хто на хмарах, як на колісниці, їде, Чиє ім’я – Господь; радійте перед обличчям Його!
| أَبُو ٱلْيَتَامَى وَقَاضِي ٱلْأَرَامِلِ، ٱللهُ فِي مَسْكِنِ قُدْسِهِ. | ٥ 5 |
Батько сиріт і Суддя вдів – Бог у Своїй Святій оселі.
| ٱللهُ مُسْكِنُ ٱلْمُتَوَحِّدِينَ فِي بَيْتٍ. مُخْرِجُ ٱلْأَسْرَى إِلَى فَلَاحٍ. إِنَّمَا ٱلْمُتَمَرِّدُونَ يَسْكُنُونَ ٱلرَّمْضَاءَ. | ٦ 6 |
Бог поселяє самотніх у дім, звільняє в’язнів на благодатні простори, а непокірні мешкають на виснаженій землі.
| اَللَّهُمَّ، عِنْدَ خُرُوجِكَ أَمَامَ شَعْبِكَ، عِنْدَ صُعُودِكَ فِي ٱلْقَفْرِ. سِلَاهْ. | ٧ 7 |
Боже, коли Ти йшов перед народом, коли Ти крокував дикою пустелею, (Села)
| ٱلْأَرْضُ ٱرْتَعَدَتِ. ٱلسَّمَاوَاتُ أَيْضًا قَطَرَتْ أَمَامَ وَجْهِ ٱللهِ. سِينَا نَفْسُهُ مِنْ وَجْهِ ٱللهِ إِلَهِ إِسْرَائِيلَ. | ٨ 8 |
земля здригалася, навіть небеса розпливалися перед обличчям Бога; перед Тим, Хто на Синаї, перед обличчям Бога Ізраїлю.
| مَطَرًا غَزِيرًا نَضَحْتَ يَا ٱللهُ. مِيرَاثُكَ وَهُوَ مُعْيٍ أَنْتَ أَصْلَحْتَهُ. | ٩ 9 |
Рясним дощем Ти зрошував, Боже, Свій спадок – [землю Твою]. А коли вона виснажувалася, Ти підтримував її.
| قَطِيعُكَ سَكَنَ فِيهِ. هَيَّأْتَ بِجُودِكَ لِلْمَسَاكِينِ يَا ٱللهُ. | ١٠ 10 |
Твій люд поселився на ній; за добротою Твоєю, Боже, Ти підтримував пригнобленого.
| ٱلرَّبُّ يُعْطِي كَلِمَةً. ٱلْمُبَشِّرَاتُ بِهَا جُنْدٌ كَثِيرٌ: | ١١ 11 |
Володар промовив слово – сила-силенна благовісників передають його:
| «مُلُوكُ جُيُوشٍ يَهْرُبُونَ يَهْرُبُونَ، ٱلْمُلَازِمَةُ ٱلْبَيْتَ تَقْسِمُ ٱلْغَنَائِمَ. | ١٢ 12 |
«Царі з військами зазнають поразки й втікають, а жінка, що мешкає вдома, ділить здобич війни.
| إِذَا ٱضْطَجَعْتُمْ بَيْنَ ٱلْحَظَائِرِ فَأَجْنِحَةُ حَمَامَةٍ مُغَشَّاةٌ بِفِضَّةٍ وَرِيشُهَا بِصُفْرَةِ ٱلذَّهَبِ». | ١٣ 13 |
Навіть якщо ви затишно спочиваєте вдома, [ви будете як] та голубка, чиї крила вкриті сріблом, а пір’я її – переливним золотом».
| عِنْدَمَا شَتَّتَ ٱلْقَدِيرُ مُلُوكًا فِيهَا، أَثْلَجَتْ فِي صَلْمُونَ. | ١٤ 14 |
Коли Всемогутній розсіяв царів на обраній Ним землі, це було як сніг, що випадає на гору Цальмон.
| جَبَلُ ٱللهِ، جَبَلُ بَاشَانَ. جَبَلُ أَسْنِمَةٍ، جَبَلُ بَاشَانَ. | ١٥ 15 |
Гора Божа – гора Башан; гора кількох вершин – гора Башан!
| لِمَاذَا أَيَّتُهَا ٱلْجِبَالُ ٱلْمُسَنَّمَةُ تَرْصُدْنَ ٱلْجَبَلَ ٱلَّذِي ٱشْتَهَاهُ ٱللهُ لِسَكَنِهِ؟ بَلِ ٱلرَّبُّ يَسْكُنُ فِيهِ إِلَى ٱلْأَبَدِ. | ١٦ 16 |
Чому ви заздрісно поглядаєте, гори з кількома вершинами, на гору, яку вподобав Бог, щоб перебувати на ній? Господь буде перебувати там повіки!
| مَرْكَبَاتُ ٱللهِ رِبْوَاتٌ، أُلُوفٌ مُكَرَّرَةٌ. ٱلرَّبُّ فِيهَا. سِينَا فِي ٱلْقُدْسِ. | ١٧ 17 |
Колісниць Божих – десятки тисяч, тисячі тисяч. Володар прийшов від Синаю у Своє святилище.
| صَعِدْتَ إِلَى ٱلْعَلَاءِ. سَبَيْتَ سَبْيًا. قَبِلْتَ عَطَايَا بَيْنَ ٱلنَّاسِ، وَأَيْضًا ٱلْمُتَمَرِّدِينَ لِلسَّكَنِ أَيُّهَا ٱلرَّبُّ ٱلْإِلَهُ. | ١٨ 18 |
Ти піднявся на висоту, полонив бранців, прийняв дари від людей, навіть від непокірних, щоб вони могли мешкати [там], Господи Боже.
| مُبَارَكٌ ٱلرَّبُّ، يَوْمًا فَيَوْمًا يُحَمِّلُنَا إِلَهُ خَلَاصِنَا. سِلَاهْ. | ١٩ 19 |
Благословенний Володар! Він щоденно носить тягарі наші; Він – Бог, Який рятує нас. (Села)
| ٱللهُ لَنَا إِلَهُ خَلَاصٍ، وَعِنْدَ ٱلرَّبِّ ٱلسَّيِّدِ لِلْمَوْتِ مَخَارِجُ. | ٢٠ 20 |
Бог для нас – Бог спасіння, і в Господа Володаря – визволення від смерті.
| وَلَكِنَّ ٱللهَ يَسْحَقُ رُؤُوسَ أَعْدَائِهِ، ٱلْهَامَةَ ٱلشَّعْرَاءَ لِلسَّالِكِ فِي ذُنُوبِهِ. | ٢١ 21 |
Так, Бог вразить голову ворогів Своїх, волохату маківку того, хто вперто ходить у своїх гріхах.
| قَالَ ٱلرَّبُّ: «مِنْ بَاشَانَ أُرْجِعُ. أُرْجِعُ مِنْ أَعْمَاقِ ٱلْبَحْرِ، | ٢٢ 22 |
Сказав Володар: «Із Башану поверну тебе, витягну з безодні морської,
| لِكَيْ تَصْبغَ رِجْلَكَ بِٱلدَّمِ. أَلْسُنُ كِلَابِكَ مِنَ ٱلْأَعْدَاءِ نَصِيبُهُمْ». | ٢٣ 23 |
щоб ти занурив ногу твою у кров ворогів і язики твоїх псів почастувалися [нею]».
| رَأَوْا طُرُقَكَ يَا ٱللهُ، طُرُقَ إِلَهِي مَلِكِي فِي ٱلْقُدْسِ. | ٢٤ 24 |
Побачили вони ходу Твою, Боже, – як іде Бог мій, Цар мій у Святилищі.
| مِنْ قُدَّامٍ ٱلْمُغَنُّونَ. مِنْ وَرَاءٍ ضَارِبُو ٱلْأَوْتَارِ. فِي ٱلْوَسَطِ فَتَيَاتٌ ضَارِبَاتُ ٱلدُّفُوفِ. | ٢٥ 25 |
Попереду співаки йдуть, позаду – ті, хто грає на струнах, посередині – дівчата дзвенять на бубнах.
| فِي ٱلْجَمَاعَاتِ بَارِكُوا ٱللهَ ٱلرَّبَّ، أَيُّهَا ٱلْخَارِجُونَ مِنْ عَيْنِ إِسْرَائِيلَ. | ٢٦ 26 |
Благословіть Бога на зборах, [благословіть]Господа, нащадки Ізраїля.
| هُنَاكَ بِنْيَامِينُ ٱلصَّغِيرُ مُتَسَلِّطُهُمْ، رُؤَسَاءُ يَهُوذَا جُلُّهُمْ، رُؤَسَاءُ زَبُولُونَ، رُؤَسَاءُ نَفْتَالِي. | ٢٧ 27 |
Там їх веде наймолодший Веніамін, [потім] князі Юди гуртом великим, [а також] князі Зевулонові й Нефалимові [йдуть].
| قَدْ أَمَرَ إِلَهُكَ بِعِزِّكَ. أَيِّدْ يَا ٱللهُ هَذَا ٱلَّذِي فَعَلْتَهُ لَنَا. | ٢٨ 28 |
Наказав Бог Твій зміцнити тебе. Дай, Боже, сили, як Ти робив це для нас [раніше].
| مِنْ هَيْكَلِكَ فَوْقَ أُورُشَلِيمَ، لَكَ تُقَدِّمُ مُلُوكٌ هَدَايَا. | ٢٩ 29 |
Заради Храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.
| ٱنْتَهِرْ وَحْشَ ٱلْقَصَبِ، صِوَارَ ٱلثِّيرَانِ مَعَ عُجُولِ ٱلشُّعُوبِ ٱلْمُتَرَامِينَ بِقِطَعِ فِضَّةٍ. شَتِّتِ ٱلشُّعُوبَ ٱلَّذِينَ يُسَرُّونَ بِٱلْقِتَالِ. | ٣٠ 30 |
Пригрози тому звірові в очереті, отому зібранню найсильніших телят народів, які забруднюють себе заради шматків срібла; розсій народи, що бажають війни.
| يَأْتِي شُرَفَاءُ مِنْ مِصْرَ. كُوشُ تُسْرِعُ بِيَدَيْهَا إِلَى ٱللهِ. | ٣١ 31 |
Прийдуть вельможні з Єгипту, Куш простягне свої руки до Бога.
| يَا مَمَالِكَ ٱلْأَرْضِ غَنُّوا لِلهِ. رَنِّمُوا لِلسَّيِّدِ. سِلَاهْ. | ٣٢ 32 |
Царства землі, співайте Богові! Грайте [на славу] Володареві нашому, (Села)
| لِلرَّاكِبِ عَلَى سَمَاءِ ٱلسَّمَاوَاتِ ٱلْقَدِيمَةِ. هُوَذَا يُعْطِي صَوْتَهُ صَوْتَ قُوَّةٍ. | ٣٣ 33 |
Який їде на колісниці в небесах споконвічних: ось Він подасть Свій могутній голос.
| أَعْطُوا عِزًّا لِلهِ. عَلَى إِسْرَائِيلَ جَلَالُهُ، وَقُوَّتُهُ فِي ٱلْغَمَامِ. | ٣٤ 34 |
Визнайте, що сила у Бога, над Ізраїлем – Його велич, і могутність Його – на хмарах.
| مَخُوفٌ أَنْتَ يَا ٱللهُ مِنْ مَقَادِسِكَ. إِلَهُ إِسْرَائِيلَ هُوَ ٱلْمُعْطِي قُوَّةً وَشِدَّةً لِلشَّعْبِ. مُبَارَكٌ ٱللهُ! | ٣٥ 35 |
Страшний Бог у святилищі Своєму, Бог Ізраїлю, Який дає силу й міць народові. Благословенний Бог!
