اَلْمَزَامِيرُ 147

١ 1 سَبِّحُوا ٱلرَّبَّ، لِأَنَّ ٱلتَّرَنُّمَ لِإِلَهِنَا صَالِحٌ. لِأَنَّهُ مُلِذٌّ. ٱلتَّسْبِيحُ لَائِقٌ.

Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!

٢ 2 ٱلرَّبُّ يَبْنِي أُورُشَلِيمَ. يَجْمَعُ مَنْفِيِّي إِسْرَائِيلَ.

Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.

٣ 3 يَشْفِي ٱلْمُنْكَسِرِي ٱلْقُلُوبِ، وَيَجْبُرُ كَسْرَهُمْ.

Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,

٤ 4 يُحْصِي عَدَدَ ٱلْكَوَاكِبِ. يَدْعُو كُلَّهَا بِأَسْمَاءٍ.

вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.

٥ 5 عَظِيمٌ هُوَ رَبُّنَا، وَعَظِيمُ ٱلْقُوَّةِ. لِفَهْمِهِ لَا إِحْصَاءَ.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

٦ 6 ٱلرَّبُّ يَرْفَعُ ٱلْوُدَعَاءَ، وَيَضَعُ ٱلْأَشْرَارَ إِلَى ٱلْأَرْضِ.

Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.

٧ 7 أَجِيبُوا ٱلرَّبَّ بِحَمْدٍ. رَنِّمُوا لِإِلَهِنَا بِعُودٍ.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:

٨ 8 ٱلْكَاسِي ٱلسَّمَاوَاتِ سَحَابًا، ٱلْمُهَيِّئِ لِلْأَرْضِ مَطَرًا، ٱلْمُنْبِتِ ٱلْجِبَالَ عُشْبًا،

Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,

٩ 9 ٱلْمُعْطِي لِلْبَهَائِمِ طَعَامَهَا، لِفِرَاخِ ٱلْغِرْبَانِ ٱلَّتِي تَصْرُخُ.

худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!

١٠ 10 لَا يُسَرُّ بِقُوَّةِ ٱلْخَيْلِ. لَا يَرْضَى بِسَاقَيِ ٱلرَّجُلِ.

Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —

١١ 11 يَرْضَى ٱلرَّبُّ بِأَتْقِيَائِهِ، بِٱلرَّاجِينَ رَحْمَتَهُ.

Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!

١٢ 12 سَبِّحِي يَا أُورُشَلِيمُ ٱلرَّبَّ، سَبِّحِي إِلَهَكِ يَاصِهْيَوْنُ.

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

١٣ 13 لِأَنَّهُ قَدْ شَدَّدَ عَوَارِضَ أَبْوَابِكِ. بَارَكَ أَبْنَاءَكِ دَاخِلَكِ.

бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

١٤ 14 ٱلَّذِي يَجْعَلُ تُخُومَكِ سَلَامًا، وَيُشْبِعُكِ مِنْ شَحْمِ ٱلْحِنْطَةِ.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

١٥ 15 يُرْسِلُ كَلِمَتَهُ فِي ٱلْأَرْضِ. سَرِيعًا جِدًا يُجْرِي قَوْلَهُ.

посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!

١٦ 16 ٱلَّذِي يُعطِي ٱلثَّلْجَ كَٱلصُّوفِ، وَيُذَرِّي ٱلصَّقِيعَ كَٱلرَّمَادِ.

Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,

١٧ 17 يُلْقِي جَمْدَهُ كَفُتَاتٍ. قُدَّامَ بَرْدِهِ مَنْ يَقِفُ؟

Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?

١٨ 18 يُرْسِلُ كَلِمَتَهُ فَيُذِيبُهَا. يَهُبُّ بِرِيحِهِ فَتَسِيلُ ٱلْمِيَاهُ.

Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!

١٩ 19 يُخْبِرُ يَعْقُوبَ بِكَلِمَتِهِ، وَإِسْرَائِيلَ بِفَرَائِضِهِ وَأَحْكَامِهِ.

Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:

٢٠ 20 لَمْ يَصْنَعْ هَكَذَا بِإِحْدَى ٱلأُمَمِ، وَأَحْكَامُهُ لَمْ يَعْرِفُوهَا. هَلِّلُويَا.

для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!