< اَلْمَزَامِيرُ 13 >

لِإِمَامِ ٱلْمُغَنِّينَ. مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ إِلَى مَتَى يَارَبُّ تَنْسَانِي كُلَّ ٱلنِّسْيَانِ؟ إِلَى مَتَى تَحْجُبُ وَجْهَكَ عَنِّي؟ ١ 1
Керівнику хору. Псалом Давидів. Доки, Господи? Невже Ти забув мене навіки? Доки ховатимеш обличчя Своє від мене?
إِلَى مَتَى أَجْعَلُ هُمُومًا فِي نَفْسِي وَحُزْنًا فِي قَلْبِي كُلَّ يَوْمٍ؟ إِلَى مَتَى يَرْتَفِعُ عَدُوِّي عَلَيَّ؟ ٢ 2
Доки тяжкі роздуми носитиму я в душі своїй [і] муку в серці своєму день у день? Доки величатиметься ворог мій наді мною?
ٱنْظُرْ وَٱسْتَجِبْ لِي يَارَبُّ إِلَهِي. أَنِرْ عَيْنَيَّ لِئَلَّا أَنَامَ نَوْمَ ٱلْمَوْتِ، ٣ 3
Зглянься ж, дай мені відповідь, Господи, Боже мій! Очі мої просвіти, щоб сном смертним я не заснув,
لِئَلَّا يَقُولَ عَدُوِّي: «قَدْ قَوِيتُ عَلَيْهِ». لِئَلَّا يَهْتِفَ مُضَايِقِيَّ بِأَنِّي تَزَعْزَعْتُ. ٤ 4
щоб не говорив мій ворог: «Я здолав його!» Щоб не раділи супротивники мої, коли я похитнуся.
أَمَّا أَنَا فَعَلَى رَحْمَتِكَ تَوَكَّلْتُ. يَبْتَهِجُ قَلْبِي بِخَلَاصِكَ. ٥ 5
Я ж бо на милість Твою покладаю надію, радітиме серце моє через порятунок, [посланий] Тобою,
أُغَنِّي لِلرَّبِّ لِأَنَّهُ أَحْسَنَ إِلَيَّ. ٦ 6
співатиму я Господеві, бо Він виявив до мене прихильність.

< اَلْمَزَامِيرُ 13 >