اَلْمَزَامِيرُ 118

١ 1 اِحْمَدُوا ٱلرَّبَّ لِأَنَّهُ صَالِحٌ، لِأَنَّ إِلَى ٱلْأَبَدِ رَحْمَتَهُ.

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

٢ 2 لِيَقُلْ إِسْرَائِيلُ: «إِنَّ إِلَى ٱلْأَبَدِ رَحْمَتَهُ».

Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!

٣ 3 لِيَقُلْ بَيْتُ هَارُونَ: «إِنَّ إِلَى ٱلْأَبَدِ رَحْمَتَهُ».

Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!

٤ 4 لِيَقُلْ مُتَّقُو ٱلرَّبِّ: «إِنَّ إِلَى ٱلْأَبَدِ رَحْمَتَهُ».

Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!

٥ 5 مِنَ ٱلضِّيقِ دَعَوْتُ ٱلرَّبَّ فَأَجَابَنِي مِنَ ٱلرُّحْبِ.

У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!

٦ 6 ٱلرَّبُّ لِي فَلَا أَخَافُ. مَاذَا يَصْنَعُ بِي ٱلْإِنْسَانُ؟

Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?

٧ 7 ٱلرَّبُّ لِي بَيْنَ مُعِينِيَّ، وَأَنَا سَأَرَى بِأَعْدَائِي.

Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.

٨ 8 ٱلِٱحْتِمَاءُ بِٱلرَّبِّ خَيْرٌ مِنَ ٱلتَّوَكُّلِ عَلَى إِنْسَانٍ.

Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,

٩ 9 ٱلِٱحْتِمَاءُ بِٱلرَّبِّ خَيْرٌ مِنَ ٱلتَّوَكُّلِ عَلَى ٱلرُّؤَسَاءِ.

краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!

١٠ 10 كُلُّ ٱلْأُمَمِ أَحَاطُوا بِي. بِٱسْمِ ٱلرَّبِّ أُبِيدُهُمْ.

Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!

١١ 11 أَحَاطُوا بِي وَٱكْتَنَفُونِي. بِٱسْمِ ٱلرَّبِّ أُبِيدُهُمْ.

Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!

١٢ 12 أَحَاطُوا بِي مِثْلَ ٱلنَّحْلِ. ٱنْطَفَأُوا كَنَارِ ٱلشَّوْكِ. بِٱسْمِ ٱلرَّبِّ أُبِيدُهُمْ.

Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!

١٣ 13 دَحَرْتَنِي دُحُورًا لِأَسْقُطَ، أَمَّا ٱلرَّبُّ فَعَضَدَنِي.

Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!

١٤ 14 قُوَّتِي وَتَرَنُّمِي ٱلرَّبُّ، وَقَدْ صَارَ لِي خَلَاصًا.

Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!

١٥ 15 صَوْتُ تَرَنُّمٍ وَخَلَاصٍ فِي خِيَامِ ٱلصِّدِّيقِينَ: «يَمِينُ ٱلرَّبِّ صَانِعَةٌ بِبَأْسٍ.

Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!

١٦ 16 يَمِينُ ٱلرَّبِّ مُرْتَفِعَةٌ. يَمِينُ ٱلرَّبِّ صَانِعَةٌ بِبَأْسٍ».

Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“

١٧ 17 لَا أَمُوتُ بَلْ أَحْيَا وَأُحَدِّثُ بِأَعْمَالِ ٱلرَّبِّ.

Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!

١٨ 18 تَأْدِيبًا أَدَّبَنِي ٱلرَّبُّ، وَإِلَى ٱلْمَوْتِ لَمْ يُسْلِمْنِي.

Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.

١٩ 19 اِفْتَحُوا لِي أَبْوَابَ ٱلْبِرِّ. أَدْخُلْ فِيهَا وَأَحْمَدِ ٱلرَّبَّ.

Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!

٢٠ 20 هَذَا ٱلْبَابُ لِلرَّبِّ. ٱلصِّدِّيقُونَ يَدْخُلُونَ فِيهِ.

„Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.

٢١ 21 أَحْمَدُكَ لِأَنَّكَ ٱسْتَجَبْتَ لِي وَصِرْتَ لِي خَلَاصًا.

Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!

٢٢ 22 ٱلْحَجَرُ ٱلَّذِي رَفَضَهُ ٱلْبَنَّاؤُونَ قَدْ صَارَ رَأْسَ ٱلزَّاوِيَةِ.

Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —

٢٣ 23 مِنْ قِبَلِ ٱلرَّبِّ كَانَ هَذَا، وَهُوَ عَجِيبٌ فِي أَعْيُنِنَا.

від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!

٢٤ 24 هَذَا هُوَ ٱلْيَوْمُ ٱلَّذِي صَنَعُهُ ٱلرَّبُّ، نَبْتَهِجُ وَنَفْرَحُ فِيهِ.

Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!

٢٥ 25 آهِ يَارَبُّ خَلِّصْ! آهِ يَارَبُّ أَنْقِذْ!

Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!

٢٦ 26 مُبَارَكٌ ٱلْآتِي بِٱسْمِ ٱلرَّبِّ. بَارَكْنَاكُمْ مِنْ بَيْتِ ٱلرَّبِّ.

Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!

٢٧ 27 ٱلرَّبُّ هُوَ ٱللهُ وَقَدْ أَنَارَ لَنَا. أَوْثِقُوا ٱلذَّبِيحَةَ بِرُبُطٍ إِلَى قُرُونِ ٱلْمَذْبَحِ.

Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!

٢٨ 28 إِلَهِي أَنْتَ فَأَحْمَدُكَ، إِلَهِي فَأَرْفَعُكَ.

Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!

٢٩ 29 ٱحْمَدُوا ٱلرَّبَّ لِأَنَّهُ صَالِحٌ، لِأَنَّ إِلَى ٱلْأَبَدِ رَحْمَتَهُ.

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!