Matiyu 8
1 Na Yisa nto; o kitene likup, ligozi gbardang dofine.
Коли [Ісус] зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.
2 Umon, ame ukuturu da kitime, atumuno mbun me, aworo, “Cikilari andi uyinna, uwasa utayi nso lau.”
І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
3 Yisa nakpa ucara me a dudoghe aworo, “Meng yinna. Ta lau.” Na nin nmolu kubi ba atinna a weseghe ata lau nin tikuturu me.
[Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить [чоловік] очистився від прокази.
4 Yisa woroghe, “Yene yenje uwa bellin umon imomon, can libaufe, udurso litife kitin pirist nin nni nimon ule na udukan Musa na bellin, bara uni ngodiya kitime.
Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
5 Na Yisa npira nanyan Kaparnahum, nkon kusoja kudia nroma, da kitime ada tiringhe,
Коли ж [Ісус] увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,
6 aworoghe, “Cikilari, kucin nighe non nanya kilari nin nkonun nriu nagbergenu, adi nanyan nlanzu npazaza kang.”
кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
7 Yisa bellinghe, “Meng ba dak nda shin ninghe.”
[Ісус] сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.
8 Ame udia nasoja kawaghe aworo, “Cikilari, na meng mabtin fe da piru nanya kilari nig ba, bara nani belle ligbulang cas kucineghe ba shinu.
Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
9 Bara meng wang unitari ulle na nsosin kuteet likara, nmini dinin na soja alle na idi kadas nigh, assa nworo nlenge, 'Can,' ame nsa anya, nin kiti nmong tutun nworoghe, 'Da,' ame asa ada, nin kucin nigh, 'Su nenenghe,' asa asu inin.”
Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
10 Na Yisa nlanza nani, asu umamaki anin belle alenge na idi ligowe nanghe, “Kidegen ndin bellu munu, nin nanyan Iseraila, na nse umon na adinin nimus nle uyinnu sa uyene gbardang nani ba.
Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
11 Ndin bellu minu, anit gbardang ba dak unuzu gabar nin yamma, iba da so ili kutebul nin Ibrahim, isheku a yakubu nanya kilari tigo kitene kani.
Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.
12 Bara inug, nono tigowe iba turnu nani nanya nsirti midiya, kiti kanga na kuculu ba yitu ku nin nyaku nayini.”
А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
13 Yisa belle udia nasoja, “Can! Nafo na uyinna uba di so nani, iba sufi.” Kucin me tunna ku shine ndedei kube.
А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
14 Kubi na Yisa wa piru kilarin Bitrus, ayene kumara Bitrus kuwane, annon nin nkonu.
Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.
15 Yisa dudo ucarame, atinna ashino. Na afita asughe uhidima.
Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
16 Na kuleleng nda, anite da nin nale na agbergenu na rizu nani kitin Yisa anutuzuno agbergenue nin ligbulang nliru, ashino nin na nan tikonu vat.
Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,
17 Nanere iwa kullu ule imon na iwan mo bellu kiti nnan liru nin nnu Kutelle Ishaya, nworu, “Ame litime na yaun tikonu bite nin ticuta.”
щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
18 Nene na Yesu nyene ligozi nkilinghe, ana uduka isun koni kusari kurawan Galili.
Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав [учням] відплисти на другий бік [моря].
19 Nani umong unan ninyerte da kitime aworo, “Unan durrsuzu meng ba dofinfi vat kika na uba du.”
Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
20 Yesu woroghe, “Ninyanyawa dinin ti mine, anyin yita nin tido mine, amma na gono nnit dinin kiti ka na aba nonku litime ku ba.”
Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
21 Umong nanya nono katuwa me bellinghe, “Cikilari, yinna menku ntu ndo ndi kasu ucif nighe.”
А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
22 Bara nani Yisa woroghe, “Dofini anan nkul kasu atimine anar nkul.”
Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
23 Na Yesu npira uzirgi, nono katuwa me dofinghhe udu nanye.
Потім [Ісус] зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.
24 Itunna, kikane kuwut nin funu nuzu kitene kurawan fibarakh nmyin tursu uzirge, ame Yisa yita nmoro.
І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.
25 Inun nono katuwa da kitime ida fiyaghe, iworo, “Su utucu bite Cikilari; arike ba kuzu!”
[Учні] підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
26 Yesu woro nani, “Inyari nta idin lanzu fiu, idinin nyinu sa uyenu cingligha?” Afita akpada ufune nin kurawe. Kite tinna ki so tik. Inug anite su umamaki iworo, “Imusi nyapin unitari, ulle ufunu nin kurawa din dortu uliru me?”
Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
27 Anite su umamaki, inin woro, “Uyapin unitari ulele har tifinu nin kuli din latizighe?”
Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
28 Na Yesu nda nkon kusari nmyin Garasinawa, anit anwaba alle na agbergenu din cinnu ninghinu zuroghe, asa i wa nuzu nanya nisek idin nin magunta, na umon unan cin wansa akata libau lole ba.
Коли [Ісус] прийшов на другий берег [моря], у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29 Itunna isu kuculu iworo, “Iyaghari tidumun na tiba su ninfi, gono Kutelle? fe nda kikanere unan tanari tinoo kamin kube na ina jeowa?”
І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
30 Nene Ligo naladii wandi kikane kileo, na iwa di pit kitimine ba.
Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
31 Inug agbergenue foghe acara iworo, “Assa unutuno nari, ta nari tipiru ligo naledu ane.”
Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
32 Yesu belle nani “Can!” Inug agbergenue nuzu idi piru nanya naladue, itunna vat ligowe putu likup udu nanya kurawa inane nanya nmyen.
Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
33 Inug anite alle na idin ndortu nalade ico udu nanya kipin, idi bellin vat nimone, umunu imon na ise alle na agbergenue din cinu ninghinu.
Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.
34 Itunna vat kagbire nuzu udii zuru nan Yisa. Na iyene ghe, ifoghe acara asun kagbir mine.
І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
